Мельники

Визначення і загальна характеристика

МЕ́ЛЬНИКИ  — село Чорнобаївського району Черкаської області. 2017 Мельників. сільс. раду (підпорядк. села Воронинці та Червонохижинці) приєднано до об’єднаної територіал. громади з центром у с. Іркліїв. М. знаходиться побл. місця впадіння р. Кропивна в р. Ірклій (бас. Дніпра), за 5 км від Кременчуцького водосховища, за 35 км від обл. центру, за 15 км від райцентру, за 30 км від залізнич. ст. Золотоноша та за 2 км від Ірклієва. На Пн. Зх. прилягає до с. Крутьки, що ме­жує із землями Золотоніс. р-ну Черкас. обл. Охороняється Червонохижин. ботан. заказник місц. значення. Пл. М. 5,72 км². За переписом насел. 2001, проживали 1515 осіб; станом 2017 — 1218 осіб; переважно українці (98,2 %), є росіяни (1,8 %). На тер. Мельників. сільс. ради виявлено артефакти кам’яного віку, доби бронзи, доскіф., скіф. і сармат періодів, давньорус. часу; дніпро-донец. культурно-істор. спільності, багатовалик. кераміки, зарубинец., пеньків. і черняхів. культур; досліджено значну кількість давніх курганів. За нар. переказами, в давнину на цих землях мешкало багато мельників і було більше 100 млинів. М. вперше згадуються в писем. джерелах 1648, коли розпочалася Визв. вій­на під проводом Б. Хмельницького. У різний час належали до Канів., Іркліїв. і Великоканівец. сотень. Жит. брали участь у гайдамац. русі та Коліївщині. У 19 — на поч. 20 ст. — волос. центр Золотоніс. пов. Полтав. губ. Станом на 1885 у Мельників. волості було 1579 дворів (у М. — 556, Воронинцях — 192, Крутьках — 296), проживали 8448 осіб (відповідно 2884, 986 і 1514). Наприкінці 19 ст. у М. функціонувала православна церква, працювали маслобій. завод, 36 вітряних млинів, існували 5 постоялих дворів, 4 лавки, щонеділі проводили базари. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Золотоніс., 1925–27 — Черкас., 1927–30 — Шевченків. округів; 1932–37 — Київ., 1937–54 — Полтав., від 1954 — Черкас. обл.; 1923–59 — Іркліїв. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 892 особи, з них 217 загинули. На тер. Мельників. сільс. ради розвідано поклади каоліну, піску, торфу. Нині працюють с.-г. підприємство, 3 фермер. господарства. У М. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія заг. практики сімей. медицини. 2008 започатковано кінофестиваль «Батьківські джерела». 2014 при Будинку культури створ. світлицю, де зібрано вироби нар. майстрів, зокрема вишиті картини, рушники, сорочки та предмети домашнього ужитку селян; окремий куточок відведено матеріалам з історії села. Діє новозбудов. Свято-Вознесен. церква УПЦ МП. Встановлено пам’ятний знак жертвам голодомору, па­м’ятники воїнам-землякам (обеліск Слави) і воїнам-визволителям («Невідомому солдату»), які загинули під час 2-ї світової вій­ни. У М. народилися остан. кошовий отаман Задунай. Січі Й. Гладкий; хірург-онколог В. Кікоть; письменник В. Безпалий (автор роману «Гомін степів»), поетеса Н. Лось (лауреатка премії ім. М. Старицького); актор, сценарист, кінорежисер В. Артеменко; у Воронинцях — мовознавець М. Калько, живописець, письменник М. Бабак, письменник, композитор Ю. Тупицький; у Червонохиженцях — вет. лікар М. Оксамитний.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю