Мельники

Визначення і загальна характеристика

МЕ́ЛЬНИКИ — село Чорнобаївського ра­йону Черкаської області. 2017 Мельників. сільс. раду (під­порядк. села Воронинці та Червонохижинці) при­єд­нано до обʼ­єд­наної територіал. громади з центром у с. Іркліїв. М. знаходиться побл. місця впаді­н­ня р. Кропивна в р. Ірклій (бас. Дні­пра), за 5 км від Кременчуцького водо­сховища, за 35 км від обл. центру, за 15 км від райцентру, за 30 км від залізнич. ст. Золотоноша та за 2 км від Ірклієва. На Пн. Зх. прилягає до с. Крутьки, що ме­жує із землями Золотоніс. р-ну Черкас. обл. Охороняється Червонохижин. ботан. заказник місц. значе­н­ня. Пл. М. 5,72 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 1515 осіб; станом 2017 — 1218 осіб; пере­важно українці (98,2 %), є росіяни (1,8 %). На тер. Мельників. сільс. ради виявлено артефакти камʼяного віку, доби бронзи, доскіф., скіф. і сармат періодів, давньорус. часу; дні­про-донец. культурно-істор. спільності, багатовалик. кераміки, зарубинец., пеньків. і черняхів. культур; досліджено значну кількість давніх курганів. За нар. пере­казами, в давнину на цих землях мешкало багато мельників і було більше 100 млинів. М. вперше згадуються в писем. джерелах 1648, коли роз­почалася Визв. вій­на під проводом Б. Хмельницького. У різний час належали до Канів., Іркліїв. і Великоканівец. сотень. Жит. брали участь у гайдамац. русі та Коліївщині. У 19 — на поч. 20 ст. — волос. центр Золотоніс. пов. Полтав. губ. Станом на 1885 у Мельників. волості було 1579 дворів (у М. — 556, Воронинцях — 192, Крутьках — 296), проживали 8448 осіб (від­повід­но 2884, 986 і 1514). На­прикінці 19 ст. у М. функціонувала православна церква, працювали маслобій. завод, 36 вітряних млинів, існували 5 постоялих дворів, 4 лавки, щонеділі проводили базари. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Золотоніс., 1925–27 — Черкас., 1927–30 — Шевченків. округів; 1932–37 — Київ., 1937–54 — Полтав., від 1954 — Черкас. обл.; 1923–59 — Іркліїв. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 892 особи, з них 217 загинули. На тер. Мельників. сільс. ради роз­ві­дано поклади каоліну, піску, торфу. Нині працюють с.-г. під­приємство, 3 фермер. господарства. У М. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія заг. практики сімей. медицини. 2008 започатковано кінофестиваль «Батьківські джерела». 2014 при Будинку культури створ. світлицю, де зі­брано вироби нар. майстрів, зокрема вишиті картини, рушники, сорочки та предмети домашнього ужитку селян; окремий куточок від­ведено матеріалам з історії села. Діє новозбудов. Свято-Вознесен. церква УПЦ МП. Встановлено памʼятний знак жертвам голодомору, па­мʼятники воїнам-землякам (обеліск Слави) і воїнам-визволителям («Неві­домому солдату»), які загинули під час 2-ї світової вій­ни. У М. народилися остан. кошовий отаман Задунай. Січі Й. Гладкий; хірург-онколог В. Кікоть; письмен­ник В. Без­палий (автор роману «Гомін степів»), поетеса Н. Лось (лауреатка премії ім. М. Старицького); актор, сценарист, кінорежисер В. Артеменко; у Воронинцях — мово­знавець М. Калько, живописець, письмен­ник М. Бабак, письмен­ник, композитор Ю. Тупицький; у Червонохиженцях — вет. лікар М. Оксамитний.

Літ.: Щербина М. Село над Кропивною. З історії с. Мельники Чорнобаївського ра­йону. 2010; Його ж. Лихолі­т­тю наперекір. Особисті спогади як історичне джерело. 2010; Приліпко М. В. Чорнобаївщина: Нариси історії населених пунктів (від найдавніших часів до сьогоде­н­ня). 2014; Тупицький Ю. П. Одвіч­не: Нариси з історії сіл Подні­провʼя. 2016 (усі — Черкаси).

С. М. Тупицька

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю