Меріленд

МЕ́РІЛЕНД (англ. Maryland) — штат на сході США. З Пд. на Пн. штат пере­тинає Чесапік. затока, на Пд. Сх. його омиває Атлантичний океан. Ме­жує на Пн. зі шт. Пенсильванія, на Сх.– зі шт. Делавер, на Зх.– зі шт. Вірджинія і Західна Вірджинія. Площа 32 133 км². Населе­н­ня 6 016 447 осіб (2016). Центр — Ан­наполіс (39 418 осіб); найбільше місто — Балтімор (617 734). До європейської колонізації Пів­нічної Америки на території М. мешкали індіанські племена. 1608 один із лідерів англ. колонії Дж. Сміт дослідив узбереж­жя Чесапікської затоки. 1629 ірланд. барон Дж. Калверт звернувся до короля Карла I з проха­н­ням надати йому право на створе­н­ня нової колонії. 1632 після смерті Дж. Калверта його справу продовжив син, який отримав патент на заснува­н­ня колонії М., на­званої на честь дружини короля. Регіон став притулком для католиків, яких пере­слідували в Англії, тому першими англ. поселенцями була група католиків і проте­стантів, яка 1634 прибула на острів Св. Климента. Перша столиця М. — м. Сент-Мері-Сіті на зх. березі Чесапікської затоки. 1638 губернатор Л. Калверт захопив торговий пост (засн. 1631 В. Клейборном), 1644 в М. роз­почалося протест. пов­ста­н­ня на чолі з В. Кле-йборном, що закінчилося втечею Л. Калверта. 1649 влада колонії прийняла перший у США закон, що проголосив свободу віро­­сповіда­н­ня та водночас спровокував релігійний конфлікт між колоністами і пуританами. 1681 роз­почалася боротьба між М. та ново­утвор. колонією Пенсильванія за межі поділу, для врегулюва­н­ня тер. суперечок було при­значено комісію у складі Ч. Мейсона і Дж. Діксона та 1763–67 узгоджено т. зв. лінію Мейсона–Діксона, що ви­значила межі сучас. амер. шт. Пенсильванія, М., Делавер і Зх. Вірджинія. 1694 столицею М. стало м. Прові­денс, що 1708 пере­йменовано в Ан­наполіс.

У серед. 18 ст. зро­стало не­вдоволе­н­ня населе­н­ня владою метрополії, що су­проводжувалося низкою пов­стань. 1776 М. першим серед штатів прийняв власну кон­ституцію. 1790 влада М. виділила тер. для будівництва Вашинґтона. Під час вій­ни 1812–14 між США і Великою Британією Балтімор за­знав тривалого бомбардува­н­ня з боку британ. флоту. Поет Ф.-С. Кей присвятив цій події вірш «The star-spangled banner» («Зоряний прапор»), що став держ. гімном США. Поч. 19 ст. по­значений роз­витком пром-ті та торгівлі. 1811 роз­почато будівництво нац. дороги, що зʼ­єд­нувала міста Камберленд у М. та Вілінґ у шт. Вірджинія. 1829 від­крито канал Чесапік–Делавер між Балтімором та Філадельфією. 1839 між Балтімором та Ел­лікотт-Сіті прокладено першу залізницю в США. У період громад. вій­ни 1861–64 президент А. Лінкольн увів на тер. М. військ. правлі­н­ня, щоб не допустити від­діле­н­ня штату, у М. від­булися крово­пролитні бої. У 1-й пол. 20 ст. у М. створ. додатк. оборон­ні споруди: база військ.-повітр. сил Ендрюса, аеронавігац. водна станція Патюкент-Ривер, літакобудівна ф-ка Гленн Л. Мартін. 1952 через Чесапік. затоку побудовано міст, який зʼ­єд­нав сх. та зх. частини штату, збільшив турист. потік. Сучасна економіка штату знач. мірою залежить від сфери послуг, транс­порту, будівництва та інформ. технологій. На під­приємствах М. виготовляють електроніку, компʼютерну техніку, зброю, продукти харчува­н­ня. Працюють компанії з роз­робле­н­ня про­грам. забезпече­н­ня. На фермах штату вирощують кукурудзу, горох, помідори, огірки, дині, кавуни, у деяких регіонах — тютюн. Роз­винене тварин­ництво, птахівництво, рибальство, добува­н­ня море­продуктів, особливо блакитних крабів та устриць. Шпиталь та Університет Дж. Го-пкінса (засн. на поч. 19 ст.) — одні із найкращих мед. центрів США. Важливою галуз­зю економіки є туризм. Істор. памʼятки: канал Чесапік і Огайо, парк Паром Гарперс, поле битви «Антіетаме», памʼятник «Форт Мак-Генрі». У різний час у М. жили і працювали математик, астроном Б. Бан­некер; письмен­ник Дж. Барт; художник Ч. Вілсон-Піл; музикант Е. Блейк; один із лідерів боротьби проти рабства Ф. Дуґлас.

Перші українські поселенці емігрували до М. з Галичини та Лемківщини на­прикінці 19 ст., частина українців пере­їхала з сусід. шт. Пе-нсильванія, де були тяжкі умови праці на вугіл. шахтах. Гол. осередком укр. громад. та культур. життя став Балтімор, де діяли укр. товариства, укр. школа, б-ка, Укр. нар. дім, братство Пресвятої Трійці (1912), сестринство Пресвятої Богородці (1919), Товариство ім. І. Франка (1926). У м. Куртіс-Бей діяли братства св. Петра і Павла (1903) та св. Михайла (1918), сестринство Непорочного Зача­т­тя Пресвятої Діви Марії (1913). Створ. окремі парафії: катол. церква Святої Трійці (м. Сілвер-Спрінґ) та православ. собор св. Андрія (Вашинґтон). 1958 засн. православну церкву Святої Трійці у Вейлівіл­лі. Від серед. 1950-х рр. до 1992 у Балтіморі функціонувало видавництво «Смолоскип». Від 2002 діє місія «Четверо Євангелістів» у м. Белл-Ер. Укр. ім­мі­гранти працювали на фермах; особливо успішною стала молочна ферма сімʼї Лостенів, де народився єпис­коп В. Лостен. 1979 до М. разом із дружиною емігрував укр. мово­знавець, письмен­ник С. Караванський. З М. повʼязані життя та діяльність чл. Укр. Гельсин. групи В. Калиниченка. За офіц. статистикою, 1990 у М. мешкали 15 154, 2000 — 18 491, 2006 — 21 056 українців.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю