Меріленд

МЕ́РІЛЕНД (англ. Maryland) — штат на сході США. З Пд. на Пн. штат перетинає Чесапік. затока, на Пд. Сх. його омиває Атлантичний океан. Межує на Пн. зі шт. Пенсильванія, на Сх.– зі шт. Делавер, на Зх.– зі шт. Вірджинія і Західна Вірджинія. Площа 32 133 км². Населення 6 016 447 осіб (2016). Центр — Аннаполіс (39 418 осіб); найбільше місто — Балтімор (617 734). До європейської колонізації Північної Америки на території М. мешкали індіанські племена. 1608 один із лідерів англ. колонії Дж. Сміт дослідив узбережжя Чесапікської затоки. 1629 ірланд. барон Дж. Калверт звернувся до короля Карла I з проханням надати йому право на створення нової колонії. 1632 після смерті Дж. Калверта його справу продовжив син, який отримав патент на заснування колонії М., названої на честь дружини короля. Регіон став притулком для католиків, яких переслідували в Англії, тому першими англ. поселенцями була група католиків і протестантів, яка 1634 прибула на острів Св. Климента. Перша столиця М. — м. Сент-Мері-Сіті на зх. березі Чесапікської затоки. 1638 губернатор Л. Калверт захопив торговий пост (засн. 1631 В. Клейборном), 1644 в М. розпочалося протест. повстання на чолі з В. Кле-йборном, що закінчилося втечею Л. Калверта. 1649 влада колонії прийняла перший у США закон, що проголосив свободу віросповідання та водночас спровокував релігійний конфлікт між колоністами і пуританами. 1681 розпочалася боротьба між М. та новоутвор. колонією Пенсильванія за межі поділу, для врегулювання тер. суперечок було призначено комісію у складі Ч. Мейсона і Дж. Діксона та 1763–67 узгоджено т. зв. лінію Мейсона–Діксона, що визначила межі сучас. амер. шт. Пенсильванія, М., Делавер і Зх. Вірджинія. 1694 столицею М. стало м. Провіденс, що 1708 перейменовано в Аннаполіс.

У серед. 18 ст. зростало невдоволення населення владою метрополії, що супроводжувалося низкою повстань. 1776 М. першим серед штатів прийняв власну конституцію. 1790 влада М. виділила тер. для будівництва Вашинґтона. Під час війни 1812–14 між США і Великою Британією Балтімор зазнав тривалого бомбардування з боку британ. флоту. Поет Ф.-С. Кей присвятив цій події вірш «The star-spangled banner» («Зоряний прапор»), що став держ. гімном США. Поч. 19 ст. позначений розвитком пром-ті та торгівлі. 1811 розпочато будівництво нац. дороги, що з’єднувала міста Камберленд у М. та Вілінґ у шт. Вірджинія. 1829 відкрито канал Чесапік–Делавер між Балтімором та Філадельфією. 1839 між Балтімором та Еллікотт-Сіті прокладено першу залізницю в США. У період громад. війни 1861–64 президент А. Лінкольн увів на тер. М. військ. правління, щоб не допустити відділення штату, у М. відбулися кровопролитні бої. У 1-й пол. 20 ст. у М. створ. додатк. оборонні споруди: база військ.-повітр. сил Ендрюса, аеронавігац. водна станція Патюкент-Ривер, літакобудівна ф-ка Гленн Л. Мартін. 1952 через Чесапік. затоку побудовано міст, який з’єднав сх. та зх. частини штату, збільшив турист. потік. Сучасна економіка штату знач. мірою залежить від сфери послуг, транспорту, будівництва та інформ. технологій. На підприємствах М. виготовляють електроніку, комп’ютерну техніку, зброю, продукти харчування. Працюють компанії з розроблення програм. забезпечення. На фермах штату вирощують кукурудзу, горох, помідори, огірки, дині, кавуни, у деяких регіонах — тютюн. Розвинене тваринництво, птахівництво, рибальство, добування морепродуктів, особливо блакитних крабів та устриць. Шпиталь та Університет Дж. Го-пкінса (засн. на поч. 19 ст.) — одні із найкращих мед. центрів США. Важливою галуззю економіки є туризм. Істор. пам’ятки: канал Чесапік і Огайо, парк Паром Гарперс, поле битви «Антіетаме», пам’ятник «Форт Мак-Генрі». У різний час у М. жили і працювали математик, астроном Б. Баннекер; письменник Дж. Барт; художник Ч. Вілсон-Піл; музикант Е. Блейк; один із лідерів боротьби проти рабства Ф. Дуґлас.

Перші українські поселенці емігрували до М. з Галичини та Лемківщини наприкінці 19 ст., частина українців переїхала з сусід. шт. Пе-нсильванія, де були тяжкі умови праці на вугіл. шахтах. Гол. осередком укр. громад. та культур. життя став Балтімор, де діяли укр. товариства, укр. школа, б-ка, Укр. нар. дім, братство Пресвятої Трійці (1912), сестринство Пресвятої Богородці (1919), Товариство ім. І. Франка (1926). У м. Куртіс-Бей діяли братства св. Петра і Павла (1903) та св. Михайла (1918), сестринство Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1913). Створ. окремі парафії: катол. церква Святої Трійці (м. Сілвер-Спрінґ) та православ. собор св. Андрія (Вашинґтон). 1958 засн. православну церкву Святої Трійці у Вейлівіллі. Від серед. 1950-х рр. до 1992 у Балтіморі функціонувало видавництво «Смолоскип». Від 2002 діє місія «Четверо Євангелістів» у м. Белл-Ер. Укр. іммігранти працювали на фермах; особливо успішною стала молочна ферма сім’ї Лостенів, де народився єпископ В. Лостен. 1979 до М. разом із дружиною емігрував укр. мовознавець, письменник С. Караванський. З М. пов’язані життя та діяльність чл. Укр. Гельсин. групи В. Калиниченка. За офіц. статистикою, 1990 у М. мешкали 15 154, 2000 — 18 491, 2006 — 21 056 українців.

Літ.: The Ukrainians of Marylend. 1977; Marylend: A New Guide to the Old Line State. 1999 (обидві — Балтімор).

Т. Ю. Перга