Мечебилове
Визначення і загальна характеристика
МЕЧЕБИ́ЛОВЕ — село Барвінківського району Харківської області. Мечебилів. сільс. раді підпорядк. села Стара Семенівка, Українка та Федорівка. М. знаходиться в місці впадіння р. Самарка в Бритай (притока Береки, бас. Сіверського Дінця), побл. Дніпро-Донбас Каналу, на межі з Лозів. (на Зх.) і Близнюків. (на Пд.) р-нами Харків. обл. та за 45 км від райцентру. Охороняється орнітол. заказник місц. значення Куплеватське (від 1992, 40 га) — мілководне озеро із заболоченими берегами на дні степ. балки на правому березі Бритая, де гніздяться та відпочивають під час міграції птахи, чимало з яких занесено до Червоних списків Європи та Харків. обл. Пл. села 1,76 км2. За переписом насел. 2001, у М. проживали 652 особи; переважно українці. В околицях М. досліджено 4 кургани та виявлено понад 20 поховань, з них 19 епохи бронзи та одне досармат. часів. 1776 навколишні землі, що належали до Барвінків. паланки Запороз. Січі, передано у власність князю Мечебилову. 1782 тут засн. слободу М. У 19 — на поч. 20 ст. — волос. центр Ізюм. пов. Харків. губ. 1817 поміщик Ф. Кукіль-Яснопольський збудував у стилі ампіру церкву праведного Йосипа Обручника (1982 відреставрована, нині пам’ятка архітектури місц. значення; діє громада УПЦ МП). Значні пожертви на оздоблення храму зробили поміщики Безпальчеві. 1886 було 198 дворів, мешкали 1152 особи. Наприкінці 19 ст. відбувалися 2 ярмарки на рік. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. На поч. 1920-х рр. у М. вели збройну боротьбу укр. повстан. загони. 1923–30 — у складі Ізюм. округи; від 1932 — Харків. обл.; 1923–62 — Петрів. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 173 особи), зазнали сталін. репресій. Під час 2-ї світової війни на тер. Барвінківщини відбувалися запеклі бої, навколишні землі неодноразово переходили з рук у руки. Нині працює агрофірма «Лан». Є глиняний кар’єр. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі лімнології, ботаніки та гідроекології, академік РАН Г. Галазій, громад.-політ. діяч В. Доленко та Герой Радянського Союзу М. Перевозний.