Мечеть

МЕЧЕ́ТЬ — місце поклоні­н­ня та здійсне­н­ня молитви, а також культова споруда у мусульман (джамі). Сама будівля М., де проводять богослужі­н­ня та виголошують проповіді, має сакрал. значе­н­ня. Обовʼязк. атрибути М.: міграб — ніша, що вказує напрям до Каʼаби (гол. святилище ісламу в м. Ме-кка у Саудів. Аравії), а також місце пере­бува­н­ня імама-учителя; мінбар — кафедра зі сходинками, з якої імам виголошує проповіді під час спільної молитви; рагле — невеликий роз­кладний столик у ви­гляді книги для чита­н­ня Корану; абдестгане або шадирган — приміще­н­ня для обовʼязк. ритуал. омивань перед молитвою. Стіни молитов. залу прикрашають цитатами з Корану та візерунками чи геом. орнаментами, вікна — вітражами, під­логу вкривають килимами або циновками. До М. прибудовують мінарети — вежі круглої чи прямокут. форми. З них муедзіни пʼять разів на день скликають віруючих на молитву. При М. діють медресе — реліг.-навч. і наук. заклади для під­готовки учителів-імамів, а також фахівців у різних галузях освіти та науки. Осн. елементи структури М. зародилися 622 р. у процесі організації та будівництва місця для спіл. молитви пророком Мугам­медом у м. Медина (нині Саудів. Аравія). Поява М. на укр. землях повʼязана із роз­по­всюдже­н­ням тут ісламу, тому найбільша кількість М. збуд. у Криму. М. також зводили на Поділ­лі, де внаслідок турец. панува­н­ня у 2-й пол. 17 ст. існував Камʼянец. еялет — провінція Осман. імперії. Після анексії Крим. ханства Рос. імперією 1783, що су­проводжувалася великими жертвами серед крим. татар, більшість із них (бл. 300 тис. осіб) залишила батьківщину та виїхала на тер. Осман. імперії. Водночас на п-ів пере­селялися мешканці ін. регіонів Рос. імперії, а також, користуючись пільгами, ін. колоністи — німці, греки, болгари та ін. Внаслідок цього скоротилася і кількість М.: станом на 1786 у Криму їх діяло понад 1600, у 1890 — 737. Через ре­пресивні дії рад. влади щодо релігій і культових споруд до 1937 їх залишилося лише 23. Усі вони були закриті на­ступ. року, приміще­н­ня зруйнов. або пере­дані під госп. потреби. Від­будову М. роз­почато на­прикінці 1980-х рр. і, особливо, після від­новле­н­ня незалежності України 1991. Най­старішою М. в Україні вважають М. Бейбарса (зведена, ймовірно, 1287–88), від якої збереглися лише руїни; із нині діючих — М. хана Узбека (1314; обидві — м. Старий Крим Іслямтерец. р-ну АР Крим). Серед ін. ві­домих М. Криму — Кебір-Джамі (1508) у Сімферополі, Велика ханська мечеть (Бьюк Хан-Джамі; 1532) у м. Бахчисарай, Джума-Джамі (1564) у м. Євпаторія, Муфті-Джамі (1637) у м. Феодосія. 2000 збуд. соборну М. Ар-Рахма у Києві, 2006 — Харків., 2010 — Луган. соборну М.