Малишко Петро Олексійович

Визначення і загальна характеристика

МАЛИ́ШКО Петро Олексі­йович (05. 07. 1941, с. Знаменівка Новомоск. р-ну Дні­проп. обл.) — живописець, графік, скульптор. Брат М. Ма­лишка. Заслужений художник України (2009). Член НСХУ (1974). Закін. Дні­проп. художнє училище (нині Дні­про, 1963; викл. О. Куко, І. Синєпольський, В. Шпиганович). 1966–90 — монументаліст Київ. творчо-вироб. комбінату. На творчій роботі. Учасник всеукр., між­нар. мистецьких ви­ставок від 1966. Персон. — у Києві (1998). Основні галузі — станк. і монум. живопис, графіка, метал. скульп­тура. Творчість М. ґрунтується на досягнен­ні світ. мистецтва і традиціях тисячоліт. історії укр. нац. культури. Брав участь у роз­писах від­новленого Михайлів. Золотоверхого собору у Киє­ві (1999–2000). Деякі роботи зберігаються у НХМ (Київ), Хмельн., Запоріз., Івано-Фр. ХМ. (Див. іл. на с. 404). Тв.: живопис — «Кон­струкції в просторі» (1972), «Голос сопілки», «Колива­н­ня», «Гасне день» (обидва — 1991), «Холодне тяжі­н­ня», «У про­зорому просторі» (обидва — 1992), «Біля яблуні», «Від­критий світ», «Торс», «Присвята» (усі — 1993), «Від­чинить кожний», «Екзотична квітка», «Великдень», «Георгій Змієборець» (усі — 1994), «Зміни у про­сторі» (1995), «Лінія пере­тину» (1999), «Злам», «Благослови нас» (обидва — 2001), «Ро­зірване пере­весло–33» (2003), «Крути» (2004), «Зелений Клин», «Сандормох» (обидва — 2005), «Велике тяжі­н­ня» (2008), «Джаз», «Україна малює. Присвята М. При­ймаченко» (обидва — 2009), «Гуркіт колісниці небесної» (2011), «Биківня» (2013).

Літ.: Корогодський Р. Смак до калі­графії // Київ. 2004. № 1–2; Нестеренко П. Фантасмагорії Петра Малишка // Укр. мистецтво. 2012. № 7.

П. В. Нестеренко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю