Мамалига Ніна Василівна
МАМАЛИ́ГА Ніна Василівна (09. 05. 1958, м. Фастів Київ. обл.) — майстриня художньої вишивки. Член НСМНМУ (2002). Премія ім. М. Приймаченко в галузі нар. мистецтва (2010). Закін. Київський університет (1981). Відтоді працювала у Києві: ст. н. с. Музею нар. архітектури і побуту України; у Міністерстві культури і туризму України: від 2001 — гол. спеціаліст, 2006–09 — нач. відділу монум., образотвор., декор. та ужитк. мистецтва департаменту мистецтв і регіон. політики. Учасниця обл., всеукр. мистецьких виставок від 1990-х рр. Вишивати навч. у матері Н. Барановської. У техніках лічил. гладі, виколювання, набирування, ретязі, штапівки, хрестика, стеблового шва, мережки створює традиц. рушники та доріжки.
Додаткові відомості
- Основні твори
- рушники — «Тополі», «Святковий» (обидва — 1992), «Лесина пісня» (1993), «Карпатські барви» (1994), «Ніжність» (1995), «Виноград» (1996), «Мороз» (2000), «Сіверський», «Овесик» (обидва — 2004), «Срібні ключі» (2006), «Хотіла б я піснею стати» (2009), «Берегині» (2010), «Пробудження» (2011), «Ранкова зоря» (2013), «Веселковий» (2014); доріжка «Птахи» (1996).
Рекомендована література
- Український вишитий рушник. Всеукраїнська виставка-конкурс. 2005;
- Кращій твір року–2011. Всеукраїнська виставка-конкурс народного мистецтва. 2011 (обидві — Київ).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
