Ємельянова Євгенія Василівна
ЄМЕЛЬЯ́НОВА Євгенія Василівна (15. 05. 1924, с. Слободище Орлов., нині Брян. обл., РФ) — майстриня художньої вишивки. Дружина В. Ємельянова. Народний майстер декоративно-ужиткового мистецтва (1983). Диплом 1-го ступеня ВДНГ УРСР (1990). Закін. Рівнен. пед. інститут (1968). Працювала кер. гуртка худож. вишивки Палацу дітей та молоді (Рівне, 1957–99). Учасниця обл., всеукр., міжнародних художніх виставок від 1977. Персон. — у Рівному (1982, 1984, 1994). Займається моделюванням сучас. укр. нар. одягу, використовуючи старовинні зразки поліс. вишивки (занизування, вирізування, низинка, різні види мережок) у поєднанні із сучас. вимогами. Окремі роботи зберігаються у Рівнен. краєзнав. музеї, Музеї нар. архітектури та побуту (Київ), музеях РФ, Болгарії, Куби. Вишиває рушники, чол. та жін. сорочки, сукні, серветки.
Додаткові відомості
- Основні твори
- скатертина «Віночок» (1957); фартух «Поліська співаночка» (1963); жін. сукня «Радість» (1965); рушники — «Весільний», до сторіччя з дня народж. В. Леніна (обидва — 1970) та Лесі Українки (1971), «Троянди» (1980), «Батьківщині миру і праці — слава» (1983), «Салют, Перемога!» (1985), до 50-річчя Перемоги (1995); жін. блузи — «Святкова», «Юність» (обидві — 1982); чол. сорочка — «Звитяжні вогні» (1990); декор. панно — «Край поліський» (1994).
Рекомендована література
- Смирнова Т. Кольори радості // Червоний прапор. 1982, 25 трав.