Мариняк Марія Іллівна

МАРИНЯ́К Марія Іл­лівна (дівоче — Чиж; псевд.: Марта Чиж, Данко Вітер; 06. 04. 1907, Львів — 14. 10. 1982, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) — письмен­ниця. Закін. Самбір. учит. семінарію (Львів. обл., 1927). Заснувала 1924 в Самборі 47-й пластун. курінь ім. О. Басараб з учениць серед. польс. держ. шкіл. Польс. владою увʼязнена на кілька місяців за тверді укр. по­гляди. Після семінарії студіювала музику в класі скрипки проф. Й. Москвичіва у Львів. муз. ін­ституті. У 1930-х рр. учителювала в м. Стрий (Львів. обл.). 1944 емігрувала до Німеч­чини, 1949 — до Канади. Учителювала в «Рідній школі» при парафії Успі­н­ня Божої Матері й керувала хором при товаристві «Просвіта». Від 1956 працювала асист. бібліотекаря при Університеті Мак-Ґілла й водночас студіювала словʼян. філологію у Монреал. університеті (закін. 1960 з дипломом магістра). Авторка дослідниц. праці «Жінка і дитина в модерній системі невільництва в Совєтському Союзі» (1960), на­друк. у Торонто окремою книжкою під псевд. Марта Чиж (у перекл. англ. мовою — «Woman and child in a mo­­dern system if slavery — the U.S.S.H», Toronto, 1962), французькомов. кн. «Savez vous a IʼOnest» (Montreal, 1965), пригодниц. повісті для молоді «Далекі мандри» (Торонто, 1973), в якій М. порушила тему під­невіл. життя молодих українців. Літ. герої щиро любили свій рідний край і тому, за автор. версією, окупац. влада їх вислала до Сибіру. За новелету «Дівчур» (1969; опубл. у ж. «Наше життя», 1970, № 3) отримала 1-у премію на 10-му літ. конкурсі СФУЖО (1970). Публікувалася у жін. журналах укр. діаспори.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю