Мандрика Леся Василівна
МАНДРИ́КА Леся Василівна (14. 08. 1962, Львів) — художниця декоративного скла, графік. Член НСХУ (1994). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1987; викл. Д. Довбошинський, О. Звір, Е. Мисько). Відтоді працювала художником з підготовки виробництва на Пісочнен. склозаводі (Микол. р-н Львів. обл.); у Львові: від 1991 — у майстерні гутного скла експерим. керам.-скульптур. ф-ки; водночас від 1997 — у дит. школі нар. мистецтв: кер. гуртка відділу худож. скла, від 1999 — викладач курсу сакрал. мистецтва. Учасниця всеукр., міжнародних художніх виставок і міжнар. симпозіумів від 1987. Персон. — у Львові (1994, 2008–11, 2014). Створює декор. композиції, тарелі довіл. конфігурації, циліндричні обʼєми з прозорого скла, розписані люстровими фарбами, а також олійні пастелі. Для творчості М. характерні нестандарт. підхід до використання матеріалу, своєрідне образне вирішення. Зі скляних прутиків, трубочок і шматочків гути створює композиції, ретельно відбираючи деталі для пропорц. зіставлення. У площин. композиціях поруч із лаконіч. пластич. прийомами супрематизму та геом. абстракціонізму несподівано інтерпретує нар. мотиви. Деякі роботи зберігаються у МЕХП (Львів), Нац. музеї у Львові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії зі скла — «Пейзажі рідного краю» (1988–91), «Українські дзбаночки» (1991–93), «Вечір» (1993–2005), «Захід сонця» (1995–2005), «Пейзажі» (2005–15), «Етнографічні мотиви» (2007–08), «Човен» (2008–10), «Терновий вінок» (2013–14); «Стежка» (1997), «Зимовий пейзаж», «Майдан» (обидва — 2014); «За мотивами лірики Т. Шевченка» (1989), «Ніч» (1992), «Гуцульська корона», «Хрест у вінку» (обидва — 2008); серія пастелей «Квіти» (2013).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
