Маневич Абрам Аншелович
Визначення і загальна характеристика
МАНЕ́ВИЧ Абрам Аншелович (25. 11. 1881, м. Мстиславль, нині Могильов. обл., Білорусь — 30. 06. 1942, м. Нью-Йорк, США) — живописець. Від 1901 — у Києві. Працював у майстерні вивісок, на ф-ці ліжок розписував спинки виробів ландшафтами та квіточками. Закін. Київ. художнє училище (1904; викл. І. Селезньов), навч. у Мюнхен. АМ (1905–07). Жив 1910–15 у Швейцарії, Італії, Великій Британії, Франції. Учасник худож. виставок від 1904. Персон. — у Мюнхені (1907), Києві (1909), Парижі (1913), Петрограді (нині С.-Петербург, 1916), Нью-Йорку (1922, 1924–25, 1927, 1932, 1936, 1941), Філадельфії (1923), Чикаґо (1926), Балтіморі (1928), Монреалі (1930), Бостоні (1934), Торонто (1938), посмертні — у Маямі (США, 1960), Києві (2001). Автор лірич. краєвидів України (пейзажів Києва, міст Чернігівщини, Поділля), портретів. Спроби писати в стилі кубізму призвели до вироблення влас. манери. 1915 повернувся до Росії. Член моск. відділ. Євр. товариства заохочення мистецтв. Від 1917 — проф. пейзаж. живопису Укр. АМ (Київ). 1921 емігрував з дружиною і дочкою (син убитий в Україні 1919). У Варшаві 1921 провів виставку в Т-ві польс. художників. Від 1922 — у США. Товаришував із Д. Бурлюком, А. Анштайном. Мистецтво М. увібрало новітні досягнення європ. і традиції реаліст. вітчизн. культури; спрямоване на посилення декоративності, що притаманне розвитку європ. та укр. живопису поч. 20 ст. Темпераментні за живописом, поет. за настроєм роботи М. сповнені глибокого філос. змісту. Композиції пейзажів надзвичайно природні, для багатьох полотен характерні принцип імпресіоніст. кадровості, прийом зображення дерев на першому плані; гол. компонент творчості — колорит. У США лірич. характер пейзажів змінився на бурхливу життєрадісну палітру та широкий мазок. Деякі картини зберігаються у НХМ (Київ), Бруклін. музеї в Нью-Йорку, ДРМ (С.-Петербург), ДТГ (Москва), Нац. музеї «Бецалель» в Єрусалимі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Весна» (1900; 1942), «Моя батьківщина. Мстиславль» (1909), «Вулиця у провінції», «Сірий зимовий день», «М. Горький» (усі — 1910), «Весняна симфонія» (1912), «Провінція. Березень», «Містечко. Сірий день», «Осінь. Дніпро» (усі — 1913), «Дахи Києва», «Міський пейзаж» (обидва — 1914), «Весна на Куренівці», «Зима. Совська вулиця в Києві» (обидва — 1915), «Подільська церква», «Дахи Москви» (обидва — 1916), «Містечко», «Провінція» (обидва — 1919), «Осінь. Парк», «Автопортрет» (обидва — 1925), «Піттсбурґ. Робітничий квартал», «Кузня в Канаді» (обидва — 1926), «Дружина художника» (1929), «Зима. Канада» (1932), «Зима в Канаді», «Натюрморт із вазою», «Церква в Пісквілі» (усі — 1933), «А. Айнштайн» (1935), «Люся (Дочка художника)», «Після дощу» (обидва — 1936), «Сант-Агат. Канада» (1938); серія пейзажів «Прозаїчна Америка» (1925–27).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
