Маринич Микола Якович
МАРИ́НИЧ Микола Якович (24. 10. 1929, Суми — 24. 10. 1995, там само) — живописець. Закін. Харків. художнє училище (1950; викл. Б. Вакс, Л. Чернов). На творчій роботі. Працював 1957–91 у Сум. худож.-вироб. майстернях Худож. фонду України. Осн. жанри — пейзаж, натюрморт у реаліст. стилі. У композиціях знаходив своєрід. ракурс, колорист. гаму творів будував на градаціях одного-двох домінуючих відтінків. Учасник міських, обл., всеукр., міжнар. виставок від 1961. Персон. — у Сумах (1998, посмертна). Деякі картини зберігаються у Сум. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Жоржини» (1960), «Флокси» (1961), «Партизанський рейд» (1972), «Монастир. Соловецькі острови» (1975), «Сутінки» (1980), «Путивль» (1984), «Подих осені» (1988), «Лука. Садиба Линтварьових», «Місце поховання отамана Січі Запорозької» (обидва — 1991), «Бузок» (1994), «Весняний струмок» (1995).
Рекомендована література
- Рідний край: Виставка творів художників Сумщини. Х., 1990;
- Побожій С. Микола Маринич, Сальвадор Далі… хто на черзі? // Резонанс. 1995. № 8;
- Ярош Н. Жыл был художник один // Ваш шанс. 2001, 14 нояб.;
- Художньо-мистецька спадщина Сумщини. К., 2007.