Вакс Борис Йосипович
ВАКС Борис Йосипович (справж. — Бенціон; 12(25). 05. 1912, Житомир — 04. 08. 1989, Харків) — живописець і графік. Заслужений художник УРСР (1973). Член СХУ (1950). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. худож. технікум (1932), навч. у Харків. худож. інституті (1944–48; викл. М. Дерегус, О. Кокель, С. Прохоров). Від 1933 — у Сталіно (нині Донецьк): художник клубу, викл. живопису у Палаці піонерів (від 1936), гол. художник ТЮГу (1939–41). Викладав у Харків. худож. училищі (1948–52); у Худож. фонді Харкова (1951–55). Відтоді — на творчій роботі. Учасник респ., всесоюз. і зарубіж. мистецьких виставок від 1949. Персон. — у Харкові (1972), Києві (1975). Працював у галузях станк. і монум. живопису, графіки. Створив дещо ідеалізов. образи сучасників. Провідні теми — шевченкіана, поетизація жінки-трудівниці. У 60–70-х рр. перебував під впливом «суворого» стилю, що перетворило живописні твори на своєрід. плакат.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Усиновили» (1954), «Журавлі. Фронтова весна» (1957), «Харківщина» (1960), «На цілині» (1961), триптих «Хліб» (1968), «Ранок Донбасу» (1970), «Тиша» (1971), «Гладіолуси» (1978), «Гроза пройшла» (1984), «У звільненому Донбасі» (1985); графіка — «Латвійські рибалки» (1954), «Старий Донбас. Сім’я шахтаря» (1957); кольор. ліногравюри — «Арешт» (1961), «Думи мої, думи», «Дитинство Тараса», «Вербичка» (співавт.; усі — 1964).
Рекомендована література
- Борис Иосифович Вакс: Каталог. Х., 1972.