Марковський Ігор Федотович
Визначення і загальна характеристика
МАРКО́ВСЬКИЙ Ігор Федотович (20. 01. 1949, м. Котовськ, нині Подільськ Одес. обл. — 24. 10. 2018, смт Велика Михайлівка Одес. обл., похов. у рідному місті) — графік, живописець. Заслужений художник України (2009). 1-е м. Міжнар. конкурсу «2000 років під зіркою Вифлеєма» (Одеса, 1999), диплом 1-го ступеня Всеукр. триєнале «Графіка–2000» (Київ, 2000). Член НСХУ (1989). Закін. Одес. художнє училище (1969; викл. О. Слешинський), Київ. худож. інститут (1984; викл. Г. Галинська, В. Чебаник). 1984–89 — викладач Одес. худож. училища. Основні галузі — книжк. і станк. графіка. Учасник міських, обл., всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1984. Персон. — в Одесі (1991, 1996–97, 2001–04, 2006–09), Києві (1997), Ізмаїлі (1995), Білгороді-Дністровському (2006; обидва — Одес. обл.). Деякі роботи зберігаються в НХМ (Київ), Одес., Хмельн., Сум. ХМ, Ізмаїл. картин. галереї, Поділ. краєзн. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії іл. — до повісті «Художник» (1984), поеми «Неофіти» (1987) Т. Шевченка; цикл пастелей «Витоки» (1987–91); живопис — серія «Присвята Сезанну» (2000–01); «Автопортрет» (1980-і рр.; 1993; 1995; 1998; 2001; 2008; 2012), «Вулиця в Седневі» (1991), «Надвечір’я» (1993), «Портрет» (1995), «Вечірній портрет» (1998), «Останній сніг» (1999), «Біля мольберта», «Біля столу», «Кімнатні рослини», диптих «Матіссовський мотив», «Сині айстри», «Троянда» (усі — 2001), «Жовтий тюльпан» (2002), «Соняшники» (2003), «Моя майстерня», «Мій Ван Гоґ», «Вулиця Шкільна», «Кактус» (усі — 2007), «Дама в синьому» (2008), «Праска» (2009), «Біблійний мотив», «Адам і Єва», «Сохне білизна» (усі — 2010), диптих «Дві рибини» (2011), «Оселедці» (2013), «Св. Георгій» (2014).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
