Чебаник Василь Якович

ЧЕБА́НИК Василь Якович (05. 08. 1933, с. Клішківці, нині Дністровського р-ну Чернівецької обл. — 13. 03. 2025, Київ) — графік, педагог. Національна премія України імені Т. Шевченка (2019; за роботу над поєктом «Графіка української мови»). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979). Член-кореспондент НАМУ (2013). Член НСХУ (1970). Закінчив Київський художній ін­ститут (1963; викладачі В. Касіян, І. Плещинський), де й працював на кафедрі графічних мистецтв від 1962 (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури): від 1972 — доцент, 1972—75 — декан живописного, графічного та скульптурного факультетів, від 1973 — керівник майстерні дизайну книги та інтролігації, від 1980 — професор кафедри графіки; 2000—04 — професор кафедри графічних мистецтв та кафедри дизайну; 2008—12 — завідувач, від 2012 — професор кафедри графічного дизайну Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну. 

Для його творів характерні майстерний малюнок, графічна екс­пресія, пере­конлива образність. Оформив книги: «Камін­ний господар» Лесі Українки (1965), «Сонети» В. Шек­спіра (1966), «Пʼєси» О. Корнійчука (1969), «Твори» О. Гончара (1975), «Нічні роз­думи старого майстра» М. Бажана, «Собор паризької Богоматері» В.-М. Гюґо (обидві —1976), збірки поезій «Голосіївська осінь» М. Рильського (1985), «Так ніхто не кохав» В. Сосюри (1987), «Чари ночі» Олександра Олеся (1989), «Дорога болю» В. Стуса (1990), «Десь на дні мого серця» П. Тичини (1991; усі — Київ). Створив серії листівок-порт­ретів «Класики української літератури» (1966), до ювілеїв Леонардо да Вінчі, Рафаеля (обидві — 1969), О. Довженка (1970), Лесі Українки (1971), а також геральдику й атрибутику для Національного університету «Києво-Могилянська академія» (1993—94). 

Автор абеткової графіки «Рутенія» (проєкт «Графіка української мови», 2001—24), під­сумком роботи над яким стала книга «Графіка української мови. Рутенія» (К., 2022; 2024), де пред­ставлено високохудожні зразки сучасних шрифтів, створених на основі українських рукописних книг. Від­родив традиції оформле­н­ня палітурок книг, альбомів, футлярів, скриньок для зберіга­н­ня цін­них речей шляхом тисне­н­ня шкіри, викори­ста­н­ня металевих прикрас, інкрустації, емалі. Оформив та виготовив оправи книг «Кон­ституція України» для Президентів України (початок 1990-х рр., 1996, 2001 — церемоніальний), Псалтир (2005), Біблію, Часослов, «Хвальну книгу» Національного університету «Києво-Могилянська академія» та ін. Декоративний футляр, виготовлений Ч. з натуральної шкіри та латуні, Л. Кучма подарував 2000 Біллу Клінтону; для подарунка Гельмуту Колю майстер оформив скриньку для зберіга­н­ня мозаїки. Серед учнів — В. Бистрякова, О. Бичко, Н. Болдирева, І. Василевський, Г. Галинська, В. Гордійчук, В. Іванов-Ахметов, О. Івахненко, Н. Корнєєва, Н. Кохаль, О. Лебідь, Н. Лопухова, В. Малинка, О. Мікловда, Б. Негода, М. Ольхова, М. Ольшевська, Ю. Правдохіна, Л. Пуханова, А. Толкачова, Сергій та Антон Якутовичі.

Літ.: Хто ді­стане перли з морського дна? // Київ. 1989. № 1; Загаєцька О. Графіка української мови Василя Чебаника // Образотворче мистецтво. 2005. № 4; Загаєцька О. Василь Чебаник — подвижник української книжкової графіки // Вітчизна. 2006. № 3—4; Антонюк О. Шкіряне палітурництво — одна з яскравих граней творчості Василя Чебаника // Образотворче мистецтво. 2008. № 1.

О. В. Загаєцька

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю