Мартинович Порфирій Денисович
МАРТИНО́ВИЧ Порфирій Денисович (05(17). 03. 1856, с. Костянтинівка Костянтиногр. пов. Полтав. губ., нині Сахновщин. р-ну Харків. обл. — 15. 12. 1933, м. Красноград Харків. обл.) — графік, живописець, фольклорист, етнограф. Навч. у С.-Петербур. АМ (1873–81; викл. І. Крамськой), отримав велику срібну медаль (1877). Академ. настанов не сприймав, тому у мистецтві дотримувався принципів худож. правди й реалізму. Мандруючи 1874–80 на літніх канікулах Полтавщиною та Чернігівщиною, збирав етногр. матеріали, записував фольклор (насамперед нар. думи і козац. пісні), робив замальовки укр. побуту, малював традиц. вбрання, краєвиди, дерев’яні храми і хати, реліквії чумац. господарства, портрети козаків, селян і чумаків, поміщиків, дяків. Певний час жив у с. Вереміївка Золотоніс. пов. Полтав. губ. (нині Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл.), де спостерігав нар. звичаї, розваги, побут, слухав і записував казки, пісні, щедрівки та колядки; до нього приїздили О. Сластьон та Олена Пчілка. 1876 із О. Сластьоном зарисував нар. побут, записав думи та пісні Лохвиц. пов.; 1888 із В. Горленком уклав реєстр стародав. монум. споруд Полтавщини. Автор розвідки «Изъ народныхъ преданий о Гетманщине, Запорожье и Черноморье» // «КС» (1885, т. 13). У кн. «Українські записи Порфирія Мартиновича» (К., 1906) вміщено розповіді хрещениці І. Котляревського Х. Морозової про зустрічі з Т. Шевченком. Розробив влас. метод збирання та опрацювання фольклор. матеріалу, методику реконструкції традиц. культур. спадщини. Маляр. творчість М. позначена впливом укр. нац. традиції Т. Шевченка, вирізняється фольклор., етногр. мотивами. Автор малюнків на теми укр. побуту кін. 19 — поч. 20 ст., жанр. картин, серії графіч. портретів селян. Першим в укр. мистецтві проілюстрував поему «Енеїда» І. Котляревського (13 композицій олівцем, 1873–74), виконав іл. до нар. пісень, думи «Про трьох братів Озівських», лірниц. пісень (1873–74), поем «Гайдамаки» (1875–80), «Катерина» (1876) і «Наймичка» (1880-і рр.) Т. Шевченка; портрети Кобзаря (графічний, 2 малюнки «Т. Шевченко на засланні»), Б. Хмельницького, І. Мазепи, Ю. Коницького, Д. Туптала, Г. Сковороди, Г. Квітки-Основ’яненка. Творами М. та інших оформлено зб. «Кобзар» Т. Шевченка (К., 1928–29). Роботи експонували на виставках у Полтаві (1903), Києві (1911–12). Від 1876 почав робити записи козац. думового епосу і про життя їх носіїв — І. Крюковського і Т. Магадина, Ф. Гриценка, лірника С. Чекана, нар. оповідань, казок. З ініціативи М. засн. Красногр. краєзн. музей (1922, зав. худож.-етногр. відділу; подарував частину своїх графіч. і живопис. творів). Деякі роботи зберігаються у НХМ (Київ), Дніпроп., Сум. і Харків. ХМ. Портрети М. створили І. Крамськой (1876, акварель), М. Жук (1920-і рр., олівець). Помер від голоду.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Автопортрет» (1874; 1876; 1877; 1881), «О. Буштримиха», «П. Тарасенко» (обидва — 1875), «Кобзар Т. Магадин» (1876), «Козак Г. Гончар», «О. Сластьон» (обидва — 1877), «М. Єгоров», «Кобзар І. Крюковський» (обидва — 1878), «Художник-передвижник І. Крамськой та його дружина Софія», «У стану», «У канцелярії волосного писаря», «Інтер’єр хати козака Г. Гончара у Вереміївці» (усі — 1879), «У казьонках Академії мистецтв», «Баби печуть хліб», «Чумак Хведір Мигаль», «О. Бондар» (усі — 1880).
Рекомендована література
- Малюнки художника П. Д. Мартыновича до «Энеиды» Котляревського. П., 1903;
- Сластьон О. Порфирій Мартинович. П., 1919;
- Порфирій Мартинович. Листування з В. П. Горленком (1885–1896 рр.) // Наук. зб. за рік 1929. К., 1929. Т. 32;
- Войцехівський В. Художник П. Д. Мартинович // Життя й революція. К., 1930. Кн. 7;
- Сластьон О. Мартинович: Спогади. Х., 1931;
- Таранушенко С. А. П. Д. Мартинович: Нарис про життя і творчість. К., 1958;
- Труш І. Порфирій Мартинович: Ескіз до портрета // Труш І. Про мистецтво і літературу. К., 1958;
- Музиченко С. Порфирій Мартинович // Зібр. творів С. М. Музиченка та спогадів про нього. К., 1996;
- Листування П. Мартиновича з Г. Хоткевичем // НТЕ. 2006. № 3;
- Польові записи П. Мартиновича // Там само;
- Порфирій Мартинович і сучасність: Мат. до наук.-практ. конф. з нагоди 150-річчя з дня народж. П. Д. Мартиновича. Х., 2006.