Марчук Ярослав Миколайович

МАРЧУ́К Ярослав Миколайович (17. 06. 1952, с. Адамівка Людвипіл., нині Березнів. р-ну Рівнен. обл.) — живописець, реставратор. Член НСХУ (1993). Закін. Київ. худож.-пром. технікум (1972; викл. А. Казанцев, П. Татіївський). Відтоді працював художником-конструктором на пром. підприємствах Уралу (РФ) і Дніпропетровська (нині Дніпро); від 1975 — у Рівному: художник торг. реклами у галузі проектування та оздоблення інтер’єрів; від 1982 — художник-монументаліст худож.-вироб. майстерень; 1999–2010 — гол. художник підприємства «Рівнереставрація». Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1972. Персон. — у Рівному (1982, 1993). Основні галузі — станк. живопис (портрети, пейзажі, темат. полотна у реаліст. стилі), монум.-декор. мистецтво (розписи, мозаїки), реставрація пам’яток історії та архітектури. Автор статей про творчість художників Рівненщини, зокрема Р. Зв’ягінцева, Г. Косміаді, М. Ліханова, О. Самчука, М. Годуна, В. Наумця, а також пам’ятки культури та архітектури України, з питань реставрації. Брав участь у реставрації Запоріз. (2000) і Донец. (2004) укр. драм. театрів, Володимир. собору в Херсонесі (Севастополь, 2001–03), Одес. опер. театру (2004), Дубен. істор.-культур. заповідника (Рівнен. обл., 2005) та ін.

Тв.: живопис — «День щасливих спогадів», «Реставрація» (обидва — 1979), «Солунські брати» (1992), «Шуляк» (1995); мозаїки — «Острозька академія 16 ст.» (1985, Інститут удосконалення вчителів), «Свято Івана Купала» (гуманітар. університет, 1987), «Морське дно» (спорткомплекс об’єдн. «Промтовари», 1989; усі — Рівне), «Матір Божа Жировицька», «Св. Миколай» (каплиця на трасі Брест–Мінськ, Білорусь, 2013); розписи — «Серпень над Поліссям» (полог. будинок, 1989), цикли «Земля Погориння» (залізнич. вокзал, 1992) та «Історія ремесел» (податк. інспекція, 1994), у каплиці архістратига Михаїла (меморіал загиблим міліціонерам, арх. В. Ковальчук; усі — Рівне), «Історія Бахмута» (Будинок культури м. Артемівськ, нині Бахмут Донец. обл.; обидва — 2006).

Літ.: Мистецька палітра Рівненщини: Каталог. 2005; Художники Рівненщини: Альм. 2008 (обидва — Рівне).

Т. С. Лукашевич

Основні твори

живопис – «День щасливих спогадів», «Реставрація» (обидва – 1979), «Солунські брати» (1992), «Шуляк» (1995); мозаїки – «Острозька академія 16 ст.» (1985, Інститут удосконалення вчителів), «Свято Івана Купала» (гуманітар. університет, 1987), «Морське дно» (спорткомплекс об’єдн. «Промтовари», 1989; усі – Рівне), «Матір Божа Жировицька», «Св. Миколай» (каплиця на трасі Брест–Мінськ, Білорусь, 2013); розписи – «Серпень над Поліссям» (полог. будинок, 1989), цикли «Земля Погориння» (залізнич. вокзал, 1992) та «Історія ремесел» (податк. інспекція, 1994), у каплиці архістратига Михаїла (меморіал загиблим міліціонерам, арх. В. Ковальчук; усі – Рівне), «Історія Бахмута» (Будинок культури м. Артемівськ, нині Бахмут Донец. обл.; обидва – 2006).