Казанцев Анатолій Вікторович
Визначення і загальна характеристика
КАЗА́НЦЕВ Анатолій Вікторович (16(29). 02. 1912, м. Тамбов, Росія — 14. 07. 2000, Київ) — живописець. Чоловік Н. Ган. Сталінcька премія (1951). Член НСХУ (1951). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1950; викл. К. Єлева, Ф. Кричевський, Т. Яблонська). Відтоді працював викл. Київ. худож.-пром. технікуму. Від 1975 — на творчій роботі. Учасник міських, обл., всеукр., всесоюз. і зарубіж. мистецьких виставок від 1938. Персон. — у Москві (1951), Пензі (РФ, 1952), Тамбові (1953), Тбілісі (1954). Створював портрети, натюрморти, пейзажі у реаліст. стилі. Співавтор та ілюстратор метод. посібника «Малювання з натури» (К., 1971), оформив кн. «Курс пластичної анатомії» Н. Ган (К., 1965). Окремі роботи зберігаються в музеях Києва, Львова, Батумі, Риґи, Пензен. картин. галереї, ДТГ (Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Батумі» (1944), «Капандибі» (1945), «Генерал-майор Г. Квахадзе» (1946), «Гобелен готовий» (1949), «Сталін із матір’ю» (1950), «Вулиця в Гурзуфі» (1955), «Біля річки», «Ранок у Гурзуфі» (обидва — 1956), «Свято зими» (1958), «Люба» (1959), «Натюрморт», «Море» (обидва — 1960), «Гурзуф», «Сонячний день», «Вишивальниця Л. Панченко» (усі — 1961), «Тбілісі. У парку», «Спекотний день» (обидва — 1962), «Український натюрморт», «Піони» (обидва — 1963), «Передовик виробництва Г. Мандрик» (1965), «Біля моря», «Вишивальниці», «Великому Кобзарю» (усі — 1969), «Зв’язківець Марічка» (1970), «Будинок А. Чехова в Гурзуфі» (1971), «Африканський натюрморт» (1972), «Ю. Гагарін», «Київ соціалістичний», «Українська кераміка» (усі — 1973), «Дітвора» (1977), «Щастя матері», «До свята» (обидва — 1978), «Біля стін фортеці», «Рядовий Г. Зінченко» (обидва — 1979), «Дніпре мій», «У парку», «Жито дозріло» (усі — 1980), «Трамвайна зупинка» (1984), «Седнів» (1987), «Юний музикант» (1988).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
