Масик Володимир Ілліч

МА́СИК Володимир Ілліч (25. 05(07. 06). 1917, м. Катеринослав, нині Дніпро — 12. 09. 1996, Київ) — живописець, графік. Батько О. Масика. Заслужений художник України (1977). Член СХУ (1956). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. худож. технікум (1939; викл. В. Коренєв, М. Панін), Київ. худож. інститут (1950; викл. Г. Меліхов, К. Трохименко, М. Шаронов). Працював у Києві: 1950–53 — директор і викл. худож.-пром. училища; від 1965 співпрацював із видавництвами «Радянський письменник», «Дніпро». Учасник всеукр., всесоюз., зарубіж. худож. виставок від 1944. Персон. — у Конотопі (Сум. обл., 1944), Києві (1963, 1973, 1983, 1990). Основні галузі — живопис, станк. і книжк. графіка. Гол. теми — люд. праця та краса, героїзм і сила духу. Автор живопис., пастел. і темпер. пейзажів Київщини, Криму, Карпат, країн Балтії та Кавказу в імпресіоніст. манері, темат. полотен, естампів у техніках ліногравюри, дереворита, офорта, акватинти. Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка (Київ), ДТГ (Мос­ква).

Тв.: живопис — «У ливарному цеху» (1934), «Нагорода переможцям» (1950), «Вечірня пісня» (1957), «Новий будинок у Косові», «Чавун іде» (обидва — 1960), «Вечір у Карпатах» (1962), «Літній пейзаж» (1964), «Рідна земля» (1970), «Осінь. У яру» (1982), «Біля річки Снов», «Перший сніг» (обидва — 1993); серії — «За мотивами поезій “Кобзаря” Т. Шевченка» (1961–64), «Шевченківськими місцями» (1963), «Гуцульщина» (1963–71); живописне панно «Вид на Києво-Печерський монастир початку 13 ст.», діорама «Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври у комплексі оборонних споруд Печерської фортеці 18 ст.» (обидва — Києво-Печер. істор.-культур. заповідник, 1975, разом із сином); графічні серії — «Зруйнований Київ» (1944), «Металурги» (1958–71), «Цього не можна забути» (1958–77), «Трудівники колгоспних ланів» (1962–63).

Літ.: Виставка творів Володимира Масика: Живопис, графіка. К., 1963; Голованенко Є. Художник з Конотопа // Вперед. 1990, 15 берез.; Володимир Масик. Живопис. Графіка: Альбом. К., 1990; Борошнєв В. Співець рідного краю // Конотоп. край. 1992, 17 черв.

П. В. Нестеренко

Основні твори

живопис — «У ливарному цеху» (1934), «Нагорода переможцям» (1950), «Вечірня пісня» (1957), «Новий будинок у Косові», «Чавун іде» (обидва — 1960), «Вечір у Карпатах» (1962), «Літній пейзаж» (1964), «Рідна земля» (1970), «Осінь. У яру» (1982), «Біля річки Снов», «Перший сніг» (обидва — 1993); серії — «За мотивами поезій “Кобзаря” Т. Шевченка» (1961–64), «Шевченківськими місцями» (1963), «Гуцульщина» (1963–71); живописне панно «Вид на Києво-Печерський монастир початку 13 ст.», діорама «Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври у комплексі оборонних споруд Печерської фортеці 18 ст.» (обидва — Києво-Печер. істор.-культур. заповідник, 1975, разом із сином); графічні серії — «Зруйнований Київ» (1944), «Металурги» (1958–71), «Цього не можна забути» (1958–77), «Трудівники колгоспних ланів» (1962–63).

Рекомендована література

1. Виставка творів Володимира Масика: Живопис, графіка. К., 1963;
   Google ScholarInternet
2. Голованенко Є. Художник з Конотопа // Вперед. 1990, 15 берез.;
   Google ScholarInternet
3. Володимир Масик. Живопис. Графіка: Альбом. К., 1990;
   Google ScholarInternet
4. Борошнєв В. Співець рідного краю // Конотоп. край. 1992, 17 черв.
   Google ScholarInternet

Фотоілюстрації

завантажити статтю