Мацієвська Лідія Володимирівна

МАЦІЄ́ВСЬКА Лідія Володимирівна (08(20). 12. 1889, с. Кашперівка Таращан. пов. Київ. губ., нині Тетіїв. р-ну Київ. обл. — 24. 12. 1955, Одеса) — актриса. Виховувалася в родині М. Кропивницького. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1935). Народний артист УРСР (1947). Навч. на істор. факультеті Вищих жін. курсів в Одесі (1906–09), Одес. консерваторії (1913). Від 1906 викладала в Одес. євр. гімназії. 1921–24 — у складі агітгрупи Одес. відділу політпросвіти; від 1925 працювала в Одес. держдрамі (згодом — Одес. укр. муз.-драм. театр ім. В. Василька), у створенні якого брала безпосередню участь; водночас 1944–51 — викладач сцен. мови Одес. театр. училища. Найповніше талант М. розкрився в характер. та комедій. ролях. Знімалася в к/ф: «Борислав сміється», «Гонорея» (обидва — 1927), «Поздоровляю з переходом» (1932), «Сенька з мімози» (1933). Співзасн. Будинку актора та перший голова відділ. Укр. театр. товариства в Одесі.

Ролі: Лимериха, Хівря («За двома зайцями», «Сорочинський ярмарок» М. Старицького), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Наталка Ковшик, Горицвіт, Бочкарьова («Калиновий гай», «Крила», «Платон Кречет» О. Корнійчука), Дульська («Мораль пані Дульської» Г. Запольської), Мати («Легенда про Матір» К. Герасименка), Уліта, Фетінія («Ліс», «Не було ні гроша, та раптом алтин» О. Островського), Дунька («Любов Ярова» К. Треньова), місіс Форд («Віндзорські витівниці» В. Шекспіра), Марселіна («Божевільний день, або Весілля Фіґаро» П.-О. Бомарше), Смеральдіна («Слуга двом панам» К. Ґольдоні).

М. О. Луговий

Основні ролі

Лимериха, Хівря («За двома зайцями», «Сорочинський ярмарок» М. Старицького), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Наталка Ковшик, Горицвіт, Бочкарьова («Калиновий гай», «Крила», «Платон Кречет» О. Корнійчука), Дульська («Мораль пані Дульської» Г. Запольської), Мати («Легенда про Матір» К. Герасименка), Уліта, Фетінія («Ліс», «Не було ні гроша, та раптом алтин» О. Островського), Дунька («Любов Ярова» К. Треньова), місіс Форд («Віндзорські витівниці» В. Шекспіра), Марселіна («Божевільний день, або Весілля Фіґаро» П.-О. Бомарше), Смеральдіна («Слуга двом панам» К. Ґольдоні).