Маліборський Микола Васильович
МАЛІБО́РСЬКИЙ Микола Васильович (18. 12. 1915, с. Вишгородок, нині Лановец. р-ну Терноп. обл. — 02. 02. 2011, смт Дружба Теребовлян. р-ну Терноп. обл.) — музикознавець, композитор, педагог. Канд. мистецтвознавства (1980). Навч. у Вищому муз. інституті у Львові (1939–40). Репрес. 1940, до 1956 перебував на засланні. Закін. Львів. консерваторію (1963; кл. М. Антківа, С. Людкевича). Від 1956 — викладач Рівнен. інституту культури, 1966–82 — Вінн. пед. інституту; 1982–90 — доцент, завідувач кафедри методики муз. виховання, співу і хор. диригування Сум. пед. інституту. Автор понад 30 хор. творів на сл. Т. Шевченка («В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», «Учітеся, брати мої», «Дивлюся — аж світає»), Лесі Українки, Олександра Олеся, П. Воронька, власні тексти. Видав кн. «Хорові твори» (2000), зб. поезій «До рідних берегів» (2010), кн. «Епізоди з автобіографії» (2012; усі — Тернопіль).
Рекомендована література
- Дремлюга М. Митець незвичайної долі // Музика. 1995. № 4;
- Шот М. Хто почує душу сільського музики // Вільне життя. 2008, 5 груд.