Малорита

МАЛОРИ́ТА (Маларыта) — місто у Брестській області Білорусі, райцентр. Знаходиться на р. Малорита, за 65 км від обл. центру, неподалік від укр. кордону. Належить до істор. регіону Берестейщина. Площа 5,9 км². Насел. 11 823 особи (2016). Залізнична станція. Діють пром. підприємства: ВАТи «Малорит. консервноовочесушил. комбінат» і «Малорит. райагропромтехніка», «Малорит. підприємство меліоратив. систем», філія «Брестводбуду». За даними археол. дослідж., тер. М. і його околиць була заселена в 9–8 тис. до н. е. У писем. джерелах вперше згадане 1564 в описі кордонів між Великим князівством Литовським і Королівством Польським як с. Рита Мала, де в 59-ти дворах проживало 713 мешканців. Від 1566 — у королів. власності. 1795 внаслідок 3-го поділу Речі Посполитої відійшла до Рос. імперії, від 1801 належала до Гроднен. губ. 1862 відкрито нар. училище, 1878 розпочато рух по залізниці Брест–Київ. Церква св. Миколая Чудотворця, за писем. згадками, відома від кін. 17 ст., неодноразово перебуд. у 19 і 20 ст. Під час 1-ї світової вій­ни у вересні 1915 окупов. нім. військами. Після Брестського (Берестейського) мирного договору 1918 — у складі УНР і Української Держави, після укладення Ризького мирного договору 1921 — центр ґміни Берестей. пов. Поліс. воєводства Польщі. Місц. насел. хоча й не заявляло відкрито про приналежність до укр. етносу, але й не визнавало себе цілковито білорусами або росіянами, а іменувало «тутейшіми» (1931 — майже 50 %). У 1919 засн. філію товариства «Просвіта», ліквід. 1939 після встановлення рад. влади. Відтоді — у складі Білорусі: райцентр (з перервою) і смт (від 1940), місто (від 1970). У червні 1941 — липні 1944 — під нім.- фашист. окупацією. Нацисти звезли у ґетто М. і знищили бл. 2,8 тис. євреїв із сусід. насел. пунктів Білорусі, Польщі, України (1955 встановлено обеліск, 1985 — стелу). До поч. 1950-х рр. на тер. Малорит. р-ну вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. За переписом 2009, у М. проживало 730 українців (6,2 % від заг. кількості насел.), з яких рідною визнали укр. мову 362 особи. Тривалий час лідером укр. громади М. був ініціатор відновлення та голова (від 1993) місц. філії товариства «Просвіта», громад.-культур. діяч, крає­знавець В. Харсюк (1929–2014), відзнач. 2009 Президентом України В. Ющенком орденом «За заслуги» 3-го ступеня

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю