Малорита

МАЛОРИ́ТА (Маларыта) — місто у Брестській області Білорусі, райцентр. Знаходиться на р. Малорита, за 65 км від обл. центру, неподалік від укр. кордону. Належить до істор. регіону Берестейщина. Площа 5,9 км². Насел. 11 823 особи (2016). Залізнична станція. Діють пром. під­приємства: ВАТи «Малорит. консервноовочесушил. комбінат» і «Малорит. райагро­промтехніка», «Малорит. під­приємство меліоратив. систем», філія «Брестводбуду». За даними археол. дослідж., тер. М. і його околиць була заселена в 9–8 тис. до н. е. У писем. джерелах вперше зга­дане 1564 в описі кордонів між Великим князівством Литовським і Королівством Польським як с. Рита Мала, де в 59-ти дворах проживало 713 мешканців. Від 1566 — у королів. власності. 1795 внаслідок 3-го поділу Речі Посполитої ві­ді­йшла до Рос. імперії, від 1801 належала до Гроднен. губ. 1862 від­крито нар. училище, 1878 роз­почато рух по залізниці Брест–Київ. Церква св. Миколая Чудотворця, за писем. згадками, ві­дома від кін. 17 ст., неодноразово пере­буд. у 19 і 20 ст. Під час 1-ї світової вій­ни у вересні 1915 окупов. нім. військами. Після Брестського (Берестейського) мирного договору 1918 — у складі УНР і Української Держави, після укладе­н­ня Ризького мирного договору 1921 — центр ґміни Берестей. пов. Поліс. воєводства Польщі. Місц. насел. хоча й не заявляло від­крито про приналежність до укр. етносу, але й не ви­знавало себе цілковито білорусами або росіянами, а іменувало «тутейшіми» (1931 — майже 50 %). У 1919 засн. філію товариства «Просвіта», ліквід. 1939 після встановле­н­ня рад. влади. Від­тоді — у складі Білорусі: райцентр (з пере­рвою) і смт (від 1940), місто (від 1970). У червні 1941 — липні 1944 — під нім.- фашист. окупацією. Нацисти звезли у ґетто М. і знищили бл. 2,8 тис. євреїв із сусід. насел. пунктів Білорусі, Польщі, України (1955 встановлено обеліск, 1985 — стелу). До поч. 1950-х рр. на тер. Малорит. р-ну вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. За пере­писом 2009, у М. проживало 730 українців (6,2 % від заг. кількості насел.), з яких рідною ви­знали укр. мову 362 особи. Тривалий час лідером укр. громади М. був ініціатор від­новле­н­ня та голова (від 1993) місц. філії товариства «Просвіта», громад.-культур. діяч, крає­­знавець В. Харсюк (1929–2014), від­знач. 2009 Президентом України В. Ющенком орденом «За заслуги» 3-го ступеня

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю