Мамай-Гора
Визначення і загальна характеристика
МАМА́Й-ГОРА́ — курганний могильник. Знаходиться на височині на лівому березі Кахов. водосховища побл. с. Велика Знамʼянка Камʼянсько-Дніпров. р-ну Запоріз. обл. На М.-Г. розташ. група великих курганів, які відображені на картах 18–20 ст. Перший ґрунтов. опис памʼятки зробила експедиція під керівництвом Б. Гракова у 1950-х рр., у звʼязку з руйнуванням берегової смуги водосховища від 1988 стаціонарні розкопки проводить археол. експедиція Запоріз. університету. Завдяки багаторіч. дослідж. встановлено, що тут на пл. бл. 30 га сконцентров. поховал. памʼятки від доби неоліту до періоду Середньовіччя. Найдавніші ґрунтові поховання (26) здійснено в добу неоліту. Матеріал. артефакти свого перебування у Нижньому Подніпровʼї в курганах згодом залишили й племена енеоліту та доби бронзи — ямної культурно-історичної спільності, катакомбної культурно-історичної спільності, зрубної культурної спільності, білозерської культури. Могильник значно розширився у скіф. епоху. Загалом відкрито 370 поховал. комплексів, більшість з яких залишилися неушкодженими (знайдено кераміку, зброю, прикраси, побут. речі). Скіф. поховання датов. кін. 5 — поч. 3 ст. до н. е. Одне поховання повʼязане із перебуванням тут сарматів. У ґрунтових і курган. похованнях половец. часу виявлено різноманітні знахідки, що характеризують госп. та військ. діяльність насел.; у ногай. похованнях (137), сконцентров. у зх. частині, — мідні та срібні монети Крим. ханства (датов. 15 ст.). М.-Г. — найбільша археол. памʼятка Причорноморʼя (312 обʼєктів з 640-ма комплексами), де представлено майже всі відомі культури степу.
Літ.: Андрух С. И., Тощев Г. Н. Могильник Мамай-Гора. З., 1988. Кн. 1; 2004. Кн. 3; 2009. Кн. 4; Андрух С. И. Могильник Мамай-Гора. Кн. 2. З., 2000; G. N. Toščev. Die neolithische Nekropole Mamaj-Gora im unteren Dneprgebiet // Godišnjak. Kn. 34. Sarajevo, 2005.
Г. М. Тощев, С. І. Андрух