Марківський район

Визначення і загальна характеристика

МА́РКІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-східній частині Луганської області. Межує на Сх. з Мілов., на Пд. — з Біловод. і Старобіл., на Зх. — з Ново­псков. р-нами Луган. обл., на Пн. — з Воронез. обл. (РФ; довж. укр.-рос. кордону 36 км). Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1942 до січня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали понад 1,2 тис. мешканців. 1963 р-н ліквід., 1965 від­новлений. Площа 1166 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 19 002 особи (складає 94,2 % до 1989): українців — 93 %, росіян — 5,7 %, білорусів — 0,4 %; станом на 1 січня 2017 — 14 980 осіб. У складі р-ну — смт Марківка та 33 сільс. насел. пункти (див. Курячівка). Лежить на пд. від­рогах Середньоросійської височини, у межах Високого Задон­цівʼя. Рельєф р-ну сформувався унаслідок ероз. процесів. Поверх­ня — під­вищена хвиляста лесова рівнина. Корисні копалини: вапняки, глини, вохра, крейда. Підпр-во «Промресурси» здійснює видобува­н­ня піску та гравію. Побл. с. Лісна Поляна — унікал. джерело гідрокарбонатно-хлоридно-сульфат. вод склад. катіон. будови з мінералізацією 1–2 г/дм³. Протікають р. Деркул з притокою Біла (бас. Дону). Ґрунти пере­важно чорноземні мало- та середньогумусні. На схилах ярів і балок збереглася природна степ. різнотравна та типчаково-ковил. рослин-ність. У лісах байрач. типу зростають дуби, ясени, клени польові та татарські, липи та ін. дерева. Між Марківкою та селами Гераськівка і Рудівка — заг.-зоол. заказник Гераськівський (створ. 1998, 5346 га), в якому охороняється типовий лісо­степ. агроландшафт і велика колонія сурка степового; за 12 км від с. Лісна Поляна — комплексна памʼятка природи Ліснополянська (2010, 285,5 га; обидва обʼєкти — місц. значе­н­ня) зі знач. кількістю рослин, занес. до Червоної книги України. 1128 км², або 94 % земель — у с.-г. викори­стан­ні. С.-г. під­приємства вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, роз­водять велику рогату худобу, свиней та овець. Роз­винені птахівництво та бджільництво. Підпр-во «Бондарівське» вирощує фрукти, ягоди, горіхи та культури для виробництва напоїв і прянощів. Проходять автошляхи Марківка–Біловодськ–Луганськ, Марківка–­Старобільськ–Луганськ, Просяне–Марківка–Широкий і Старобільськ–Мілове. У М. р. — Марків. профес. аграр. ліцей, 2 гімназії, 10 заг.-осв. шкіл, 5 дитсадків; Марківський ра­йон­ний історичний музей, рай. і 8 сільс. Будинків культури, 11 клубів, 15 б-к; рай. дит. школа естет. вихова­н­ня, рай. Центр дит. творчості, рай. ДЮСШ і її 4 сільс. (Бондарів., Кабичів., Криз. і Сичанська) філії; центр. рай. лікарня, 20 фельдшер. і 1 фельдшер.-акушер. пункти, 3 амбулаторії. Виходить рай. г. «Вісті Марківщини». За межами р-ну здобули популярність нар. самодіял. колективи: фольклорні ансамблі «Козацькі роз­ваги» та «Мрія», вокал. ансамблі «Екс­промт» і «Криниченька», вокал.-інструм. ансамбль «Веселка», хор рай. Будинку культури. Памʼятка архітектури — церква св. Кирила та Мефодія у с. Тишківка (поч. 20 ст.). Серед видат. уродженців — економіст Н. Брюховецька (с. Височинівка), педагог Л. Ваховський (с. Крей-дяне); поет М. Палагута; учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу І. Задорожний, І. Клєщов (усі — с. Курячівка), О. Павличенко (с. Роз­сохувате). За значні успіхи у роз­витку виробництва О. Вагін, М. Коротун, І. Малимон, М. Про-тасова, М. Резнік і С. Степаненко удостоєні зва­н­ня Героя Соц. Праці.

Літ.: Горелик А. Ф., Намдаров Г. М., Башкина В. Я. История родного края (Луганская область): В 2 ч. Лг., 1997; Єфіменко Г. Г. Лиховісні 30-ті роки на Марківщині // Голод-геноцид 1933 року в Україні: істор.-політол. аналіз соц.-демогр. та морал.-психол. наслідків: Мат. Між­нар. наук.-теор. конф. К.; Нью-Йорк, 2000; Ефремов А. С., Курило В. С., Бровченко И. Ю., Климов А. А., Красильников К. И., Семи­стяга В. Ф., Подов В. И. История Луганского края: Учеб. пособ. Лг., 2003; Магрицька І. Врятована па­мʼять. Голодомор 1932–33 років на Лу­­ганщині: свідче­н­ня очевидців. Лг., 2008; Болгов В. В. Міста і села України. Луганщина: Істор.-краєзн. нариси. К., 2012.

Л. М. Скиртач

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю