Марківці

МАРКІВЦІ́ — село Бобровицького ра­йону Чернігівської області. 2017 Марковец. сільс. рада уві­йшла до складу Бобровиц. обʼ­єд­наної територіал. громади. Знаходиться за 96 км від обл. центру та за 10 км від райцентру. За кілька км на Зх. — межа з Київ. обл., де протікає р. Трубіж (притока Дніпра). У М. — озера Кругле, Ревня (Ремня) та болото Пилькове. У ві­дан­ні Ніжин. лісгоспзагу пере­буває ботан. памʼятка природи місц. значе­н­ня Машів. дуб (від 1972, вік понад 400 р.). Пл. села 5,38 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 1504 особи; у грудні 2017 — 1128 осіб; пере­важно українці. Через М. проходить автошлях Козелець–Бобровиця. Залізничні зупинк. платформи: М., Трубіж і Ярославка. Досліджено залишки поселень 3–1 тис. до н. е. На сх. околиці — курган 2–1 тис. до н. е., на пд. околиці — курган Княже­двірʼя. Вперше згадується у писем. джерелах 1720. За нар. пере­казами, назва походить від першого поселенця козака Марка Боклана. 1775 зведено деревʼяну Успен. церкву, яку у 1910-х рр. замінили новою (1943 спалили нацисти; нині діють однойм. церкви реліг. громад УПЦ КП і УПЦ МП). У 19 — на поч. 20 ст. — село Мостиц. волості Козелец. пов. Черніг. губ. У селі тричі побував Т. Шевченко, зокрема весною 1846 він тут намалював низку акварел. порт­ретів родини поміщика Катеринича. 1860 від­крито церк.-парафіял. школу, 1873 — нар. училище. 1866 було 229 дворів, проживали 1310 осіб; 1897 — від­повід­но 378 і 2392. У 1868 прокладено залізницю, що сприяло екон. роз­витку села. Під час воєн. дій на­прикінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, у грудні 1919 остаточно встановлено більшовицьку. 1921–22 існував осередок товариства «Просвіта». 1923–30 — село Ніжин. округи; від 1932 — Черніг. обл.; 1923–24 — Козелец., від 1924 — Бобровиц. р-нів. 1923 було 563 двори, мешкали 2323 особи. Селяни чинили опір проведен­ню примус. колективізації, за що 1932–33 потерпали від голодомору (встановлено прі­звища 40 жертв). У 2-й пол. 1930-х рр. і післявоєн. період жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від 15 вересня 1941 до 19 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло рад. під­пі­л­ля. За участь у ньому нацисти спалили живими 120 місц. жит. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинув 261 воїн-односелець (1967 встановлено памʼятник). У рад. період працював радгосп, що спеціалізувався на мʼясо-мо-лоч. тварин­ництві. 1963 мешкали 1863, 1972 — 2074, 1988 — 1875 осіб. 1969 згорів будинок поміщиків Катериничів. Згодом на його фундаменті збудували заг.-осв. школу. Нині також діють дитсадок; клуб, шкіл. музей історії села; фельдшер. пункт. Функціонують аматор. ансамбль «Марківчаночка» та літ. обʼ­єдн. «Джерело». Є Алея Героїв Небес. сотні. Серед видат. уродженців — літературо­знавець, письмен­ник П. Кононенко й учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн, Герой Радянського Союзу П. Зубко (1975 від­крито погру­д­дя).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю