Маркове

МАРКОВЕ́  — село Добровеличківського району Кіровоградської області. Марків. сільс. раді підпорядк. с. Анатолівка. Знаходиться в долині р. Кагарлик (притока Синюхи, бас. Південного Бугу; в Анатолівці споруджене водосховище), за 110 км від обл. центру, за 25 км від райцентру та за 5 км від автошляху Київ–Одеса. Площа 1,16 км². За переписом насел. 2001, у Марків. сільс. раді проживали 354 особи, з них у М. — 324; станом на січень 2018 — відповідно 384 і 379; переважно українці. Засн. у 1-й пол. 18 ст. переселенцями з Київ. губ. Спочатку село мало назву Кагарлик, у 19 ст. — на поч. 1920-х рр. — Вікторштадт, відтоді — М. (цей топонім місц. жит. використовували паралельно й раніше; у 19 ст. навколишні землі належали поміщику Маркову). 1784–95 — у складі Катеринослав., 1795–96 — Вознесен. намісництв; 1764–83, 1796–1802 — Новорос., 1802–03 — Микол., 1803–1920 — Херсон. губ.; 1776–1923 з перервою — Єлисаветгр. пов. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко, волос. центр. 1886 Віктор­штадт. волості підпорядковувалися 14 поселень і 23 сільс. громади, на її тер. мешкали 3664 особи, було 386 дворів. На поч. 20 ст. у Вікторштадті діяли церква та церк.-парафіял. школа. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Одес. губ.; 1923–30 — Первомай. округи; 1932–39 — Одес., від 1939 — Кіровогр. обл. 1923–26 існував Вікторштадт. р-н (377 км², 12 сільс. рад, 72 насел. пункти; станом на 1926 — 4950 дворів, 24 478 осіб, з них українців — 98 %). Відтоді село входило у Новоархангел. р-н; від 1965 — у складі Добровеличків. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від поч. серпня 1941 до 14 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 1942 нацисти розстріляли 18 осіб. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 129 жит., з них 90 загинули. 1971 проживали 687 осіб. У М. — навч.-вихов. комплекс «школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; фельдшер. пункт. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни.

Завантажити статтю