Південний Буг
ПІВДЕ́ННИЙ БУГ — річка у Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській (на її межі з Одеською) та Миколаївській областях; єдина з великих річок України, басейн якої повністю розташований у її межах. Довжина 806 км, площа водозбірного басейну 69 700 км2. Бере початок на Подільській височині (околиці с. Холодець Хмельницького р-ну Хмельницької обл.) на висоті 321 м над р. м., впадає у Бузький лиман Чорного моря. Від витоків до Вінниці (Верхнє Побужжя) має низькі заболочені береги, ширина долини становить до 1–1,5 км. Русло річки у верхів’ї заросле комишом та очеретом, ширина його до с. Новокостянтинів Хмельницького р-ну Хмельницької обл. складає 10–15 м, глибина 0,2–2,5 м, швидкість течії невелика. Згодом П. Б. вступає у межі Українського кристалічного масиву і до Вінниці ширина річки змінюється від 20 до 120 м, з’являються невеликі пороги, швидкість течії становить від 0,3 до 1,5 м/сек. Основні притоки: Вовк, Згар, Рів, Сільниця, Дохна, Савранка, Кодима, Бакшала, Чичиклія (обидві — праві), Бужок, Іква, Постолова, Десна (Десенка), Снивода, Соб, Удич, Синиця, Мертвовод та Інгул (усі — ліві). Від Вінниці до смт Олександрівка Вознесенського р-ну Миколаївської обл. (Середнє Побужжя), у місцях виходів кристалічних порід Українського масиву ширина долини річки становить 1–2 км, часто звужується до 200–300 м. На окремих ділянках береги річки високі, кам’янисті, круті, русло з численними порогами. Зростає і швидкість течії –0,7–1,5 м/сек. Від смт Олександрівка до впадіння в Бузький лиман (Нижнє Побужжя) П. Б. у межах Причорноморської низовини утворює широку долину, з добре оконтуреною заплавою, що розчленована рукавами, протоками, озерами-старицями. Русло річки тут помітно розширюється. Живлення П. Б. мішане з переважанням снігового та дощового. Характерні добре виражена весняна повінь і дощові паводки упродовж року. Загалом П. Б. маловодний, що зумовлено природними умовами його басейну. Лісистість складає лише 4 % території, а розораність — 60–65 %. Річний стік незначний. Середня річна втрата води у гирлі 108 м3/сек. Замерзає у грудні, скресає у першій–другій декадах березня. Льодостав нестійкий, у нижній частині в окремі роки взагалі відсутній. Пересічна мінералізація води 300–500 мг/л, у нижній течії — до 1000–1500 мг/л. Воду використовують для зрошування, водопостачання. На П. Б. споруджено 13 невеликих ГЕС, низку водосховищ, окремі з них (Меджибізьке) спущені, частина інтенсивно заростає (Сутиське, Щедрівське та ін.). Річка судноплавна у середній і нижній течіях; є регулярне судноплавство від м. Вознесенськ до Миколаєва. Розвинуте рибництво, у пониззі — промислове рибальство. На берегах річки — бази відпочинку, формуються рекреаційні вузли (Печеро-Сокілецький, Ладижинський, Мигійський та ін.). У басейні П. Б. — Південноукраїнська атомна електростанція. Екологічна ситуація в басейні річки напружена.
Рекомендована література
- Вишневський В. І. Річки і водойми України: стан і використання. К., 2000;
- Середнє Побужжя. В., 2002.