Мартоноша

Визначення і загальна характеристика

МАРТОНО́ША  — село Новомиргородського району Кіровоградської області. Мартонос. сільс. раді підпорядк. с. Котівка. Знаходиться на р. Велика Вись (притока Синюхи, бас. Південного Бугу), за 52 км від обл. центру, за 13 км від райцентру та залізнич. ст. Новомиргород. За переписом насел. 2001, у Мартонос. сільс. раді мешкали 1644 особи, з них у М. — 1554 особи (українців — 68,6 %, молдован — 29,9  %, росіян — 1,4 %); переважно українці. Через М. проходить автошлях Новомиргород–Каніж (Новомиргород. р-н)–Кропивницький. Побл. села досліджено кілька курганів бронз. доби (2 тис. до н. е.) та скіф. часу (4–3 ст. до н. е.). На поч. 18 ст. на місці сучас. М. в Яреминому байраці була пасіка новомиргород. козака А. Лебединця. Село засн. у серед. 18 ст. вихідцями з Балкан. Згодом сюди переїхало багато молдован. 1752–64 тут знаходилася 8-ма рота новосерб. кінного гусар. полку. Село також називали Єреминобальським шанцем. У 19 — на поч. 20 ст. — волос. центр Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. 1859 мешкали 2111 осіб, було 296 дворів; 1894 — відповідно 4107 і 753. За Всерос. переписом 1897, проживали 4595 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (насел. зменшилося з бл. 4,5 тис. до 152 осіб), зазнали сталін. репресій. Від сер-пня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти розстріляли багато євреїв з М. і Златопіл. ґетто. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 610 осіб, з них понад 100 загинули. У лютому–березні 1944 побл. села відбувалися запеклі бої. 1970 мешкали 2615 осіб. Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка. Серед видат. уродженців — географ, чл.-кор. АН Молд. РСР М. Радул.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю