Мартоноша

Визначення і загальна характеристика

МАРТОНО́ША — село Новомиргородського ра­йону Кірово­градської області. Мартонос. сільс. раді під­порядк. с. Котівка. Знаходиться на р. Велика Вись (притока Синюхи, бас. Пів­ден­ного Бугу), за 52 км від обл. центру, за 13 км від райцентру та залізнич. ст. Новомиргород. За пере­писом насел. 2001, у Мартонос. сільс. раді мешкали 1644 особи, з них у М. — 1554 особи (українців — 68,6 %, молдован — 29,9  %, росіян — 1,4 %); пере­важно українці. Через М. проходить автошлях Новомиргород–Каніж (Новомиргород. р-н)–Кропивницький. Побл. села досліджено кілька курганів бронз. доби (2 тис. до н. е.) та скіф. часу (4–3 ст. до н. е.). На поч. 18 ст. на місці сучас. М. в Яреминому байраці була пасіка новомиргород. козака А. Лебединця. Село засн. у серед. 18 ст. вихідцями з Балкан. Згодом сюди пере­їхало багато молдован. 1752–64 тут знаходилася 8-ма рота новосерб. кін­ного гусар. полку. Село також називали Єреминобальським шанцем. У 19 — на поч. 20 ст. — волос. центр Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. 1859 мешкали 2111 осіб, було 296 дворів; 1894 — від­повід­но 4107 і 753. За Всерос. пере­писом 1897, проживали 4595 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (насел. зменшилося з бл. 4,5 тис. до 152 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від сер-пня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти роз­стріляли багато євреїв з М. і Златопіл. ґетто. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 610 осіб, з них понад 100 загинули. У лютому–березні 1944 побл. села від­бувалися запеклі бої. 1970 мешкали 2615 осіб. Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка. Серед видат. уродженців — гео­граф, чл.-кор. АН Молд. РСР М. Радул.

В. Г. Єрьомка

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю