Матвіївка Запорізької області

Визначення і загальна характеристика

МАТВІ́ЇВКА  — село Вільнянського району Запорізької області. Знаходиться за 15 км від райцентру та за 10 км від обл. центру; простягається на 8 км уздовж знач. кількості ставків. Площа 5,46 км². За переписом насел. 2001, проживали 3902; станом на 2017 — 3950 осіб; переважно українці. Через М. проходить автошлях Мос­ква–Сімферополь та залізниця Запоріжжя–Синельникове (Дніпроп. обл.). Побл. М. досліджено понад 10 курганів різного часу. Село заснували на поч. 1918 переселенці (32 родини) із с. Вознесенка (від 1927 — у межах Запоріжжя) на землях, які раніше належали нім. і голланд. колоністам. Назва села походить від однойм. кутка у Вознесенці. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, у жовтні 1920 остаточно встановлено більшовицьку. У рад. період Матвіїв. сільс. раді (створ. 1925; тоді ж у її насел. пунктах мешкали 970 осіб) були підпорядк. хутори та села Веселий, Шовковий (обидва від 1930-х рр. — у межах М.), Безіменне, Цвіточне (обидва від 1960–70-х рр. — у межах М.), Підпорожнянське, Скворцове (обидва від 1980-х рр. — у межах Запоріжжя), Кам’яне (від 1986 — смт), Зелене (від 1960-х рр. підпорядк. Павлів. сільс. раді), Дружелюбівка, Новоіванівське, Новософіївка, Українка (усі від 1986 підпорядк. Дружелюбів. сільс. раді), Люцерна, Богатирівка, Вільногрушівське, Вільноула­нівське (усі від 1991 підпорядк. Люцернян. сільс. раді; усі — Вільнян. р-ну) та ін. 1930 місц. товариство з обробітку землі об’єднано з плодоовочівниц. артіллю «Січ», що була переведена з о-ва Хортиця. 1939 колгосп «Січ» мав понад 1 тис. га орної землі для вирощування зерн. культур, 646 га плод. саду, понад 100 га ягідників і виноградників, а також плодорозсадник. У передвоєнні роки агроном-садівник А. Білай (за виведення нових високоврожай. сортів яблук і груш) і ланкова Н. Пархоменко (за високий урожай яблук) нагородж. Великими золотими медалями Всесоюз. с.-г. виставки у Москві. 1941 у М. нараховувалося 300 дворів. Від вересня 1941 до жовтня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. У боях за визволення М. загинули понад 50 рад. воїнів, зокрема й Герой Радянського Союзу І. Скворцов. Є 2 брат. могили рад. воїнів. Із селом пов’язане життя учасника 2-ї світової вій­ни, льотчика, Героя Рад. Союзу С. Маковського. 1950 «Січ» об’єднано з двома сусід. господарствами, 1965 на базі укрупненого колгоспу створ. радгосп, який 1973 розділено на 2 радгоспи «Запорізька Січ» із центром у М. (багато років очолював Герой Соц. Праці С. Антоненко) та «Дружба» з центром у с. Люцерна. Радгосп «Запорізька Січ», окрім садівництва (сорти яблук: Білий налив, Пепін-литовський, Пепін-китайка, Симиренко, Мліївський та ін.), спеціалізувався на свинарстві (1959 введено в експлуатацію свиновідгодівел. пункт, розрахований на утримання понад 7 тис. голів), а також займався вирощуванням грец. горіхів, ягід, овочів (зокрема й теплич.) і зерн. культур, розведенням великої рогатої худоби, вівчарством, птахівництвом і пасічництвом. Радгосп. плодоконсерв. завод виробляв консерви з овочів і фруктів, томат. сік, цукерк. тісто тощо. Нині працюють 7 с.-г. підприємств (найбільші: «Матвіївка», «Агротера», «Січ», «В. Лещенко»), осн. напрямом діяльності яких є рослинництво (осн. культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, просо й овес). Функціонує підприємство з перероблення зерн. культур. У М. — навч.-вихов. комплекс «Всесвіт», школа-інтернат, 2 дитсадки, муз. школа; Центр культури та дозвілля, Будинок нар. творчості, б-ка; лікар. амбулаторія. 2001 при б-ці засн. краєзн. музей, а 2003 (вперше в Україні) при навч.-вихов. комплексі «Всесвіт» — музей історії української мови. При Центрі культури та дозвілля функціонують вокал. ансамбль «Калинонька» (створ. 1983, від 1990 — народний), цирк. студія, 3 театр. та ін. колективи. 2013 викл. муз. школи Д. Варца-б’юк отримав 2-у премію на 13-му Всеукр. фестивалі «Червона рута» (за напрямом сольна інструм. музика, гуцул. цимбали). Здавна розвинені різноманітні нар. ремесла. За межами Вільнян. р-ну здобула визнання вишивальниця Ю. Артем’єва. Флорист. роботи В. Цьонь експонували на виставках у Вільнянську, Дніпрі, Запоріжжі та Києві. Реліг. громади: УПЦ МП (церква мучениці Людмили), євангел. християн-баптистів. Встановлено погруддя першого космонавта Ю. Гагаріна. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі гірництва, дійс. чл. НТШ В. Білецький.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю