Кам’яне

КАМ’ЯНЕ́ (до 1945 — Янцевський кар’єр, до 1957 — Кам’яний) — селище міського типу Вільнянського району Запорізької області. Знаходиться у заплаві р. Мокра Московка (притока Дніпра), за 14 км від райцентру та залізнич. ст. Вільнянськ, за 7 км від автошляху Донецьк–Запоріжжя, за 5 км від залізнич. ст. Янцеве. Пл. 2 км². Насел. 1305 осіб (2001, складає 80,7 % до 1989), переважно українці. Засн. 1886, коли на цих землях почали розробляти поклади граніту. Кар’єр був названий ім’ям власника. Водночас тут виникли хутори Труженик і Воздвиженка (1945 їх приєднано до с-ща Янцевський кар’єр). 1893 до кар’єру прокладено залізничну колію. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1922 утвор. артіль «Каменяр». Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воював 91 жит., з них 64 загинуло. Від 1986 — смт. 1970 тут мешкало бл. 1,3 тис., 1979 — 1,4 тис., 1999 — 1,6 тис. осіб. Нині гол. підприємство К. — ВАТ «Янцев. граніт. комбінат». Завдяки своїм якостям янцев. граніт відомий не лише в Україні, а й за її межами. На Янцев. граніт. комбінаті виготовлено 60-тон. моноліт. пам’ятник молодогвардійцям, встановлений у м. Краснодон Луган. обл., облицювання для мавзолеїв В. Леніна у Москві та Го Ши Міна у Ганої. Янцев. граніт використано для оздоблення будинків на Майдані Незалежності в Києві, впорядкування Краснопреснен. набережної, Манежної площі, низки мостів і парків у Москві, він став окрасою Бахчисарай. Успен. монастиря (АР Крим), Моск. храму Христа Спасителя, громад. і житл. будівель у С.-Петербурзі, Львові, Запоріжжі, містах Ковель (Волин. обл.) і Нальчик (РФ). У К. — заг.-осв. школа; Будинок культури; амбулаторія. Функціонує нар. фольклор. колектив «Вечорниці». Встановлено меморіал Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятний знак А. Макаренку.

М. Г. Задорожний