Машеве

Визначення і загальна характеристика

МА́ШЕВЕ  — село Семенівського району Чернігівської області. 2017 Машів. сільс. раду (підпорядк. с. Ферубки) приєднано до Семенів. міської об’єднаної територіал. громади. М. знаходиться у місці впадіння р. Одра в Ірванець (притока Снову, бас. Дніпра), за 20 км від райцентру. З Пн. і Пн. Сх. село оточене сосн. лісом. Площа 1,87 км². За переписом насел. 2001, у М. проживали 868; станом на 2017 — 627 осіб; переважно українці. Засн. у 1-й пол. 15 ст. За нар. переказами, раніше тут був заїжджий двір, господарку якого звали Маша. Деякі дослідники вважають, що навколишні землі в Середньовіччя належали сівер. княгині Марії. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмель­­ницького. 1654–63 — село Ніжин., 1663–1775 — Стародуб. полків; 1654–1775 — Шептаків. сотні; відтоді входило до Новгород-Сівер. намісництва, Малорос. і Черніг. губ. та Новгород-Сівер. пов. На поч. 18 ст. побл. М. переселенець із Польщі В. Скабичевський відкрив гуту, продукцію якої продавали в багатьох губерніях Рос. імперії. Він пожертвував значну кількість коштів на облаштування Троїц. церкви. До 1734 село належало гетьманові Д. Апостолу, від 1750 — гетьманові К. Розумовському. У 19 — на поч. 20 ст. — у складі Старожадов. волості. Тоді ж збиралися 4–5 ярмарків на рік. На поч. 19 ст. відкрито церк.-парафіял. школу, 1874 — початк. нар. училище. 1810 граф О. Розумовський заснував суконну мануфактуру. Пізніше вона належала графу С. Уварову, князям С. Урусову та Головіну. 1816 на мануфактурі було 787 (у тому ж році вироблено понад 27 тис. аршинів солдат. сукна), 1823 — 962 робітники. 1851 у її структурі — 135 ткац. і 13 ватних верстатів, 52 прядил. і стрічк. апарати, а також парова машина потуж. 8 к. с. 1860 на замовлення Київ. комісаріат. комісії виготовлено бл. 200 тис. аршинів солтат. сукна на суму 150 тис. крб. При Машів. мануфактурі існувала лікарня на 50 ліжок. Головіним також належав пивовар. завод побл. села потуж. 7 тис. л пива на рік. 1885 проживали 2178 осіб, було 363 двори, функціонувала церква, працювали 4 водяних млини, крупорушка. За Всерос. переписом насел. 1897, мешкали 2880 осіб, було 544 двори. Під час воєн. дій на поч. 20 ст. влада неодноразово змінювалася, навесні 1919 встановлено більшовицьку. Від 1926 — село Семенів. р-ну; 1926–30 — Конотоп. округи; від 1932 — Черніг. обл. Після колективізації за наказом парт. керівництва місц. церкву перетворили на зерносховище. Жит. потерпали від голодомору 1932–33. У 1930–40-х рр. репресовано 7 осіб. Від 22 серпня 1941 до 22 вересня 1943 — під нім.-фа­шист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 650 односельців, з них 295 загинули. 1988 проживали 1057 осіб. Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. На місці, де під час 2-ї світової вій­ни був розташ. партизан. загін, створ. Музей партизан. слави. Функціонують самодіял. колективи «Мереживо» та «Перлина». 2014 збудовано Троїц. церкву. Об’єкти природно-заповід. фонду місц. значення: заказники Топкий лог (гідрол., 1979, 880 га) та Хомутівщина (ландшафт., 1989, 18,8 га). Встановлено мемор. комплекс воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, пам’ятний знак на честь партизан. з’єднання О. Федорова. Серед видат. уродженців — живописець, графік І. Пархоменко; організатор партизан. руху, Герой Радянського Союзу Г. Артозєєв.

Завантажити статтю