Машівка
МА́ШІВКА – селище міського типу Полтавської області, райцентр. Знаходиться на р. Тагамлик (притока Ворскли, бас. Дніпра), за 30 км від обл. центру та за 1 км від залізнич. платформи Тагамлик. У центрі с-ща — залізнична платформа М. Пл. 5,26 км2. За переписом насел. 2001, проживали 4098 осіб (складає 95,1 % до 1989); станом 1 січня 2017 — 3786 осіб; переважно українці. Засн. у 19 ст. 1859 було 68 дворів, мешкали 387 осіб; 1900 — відповідно 250 і 1523; 1910 — 276 і 1684. До 1925 — село Полтав. губ.; до 1921 — Костянтиногр., 1921–22 — Конгр., 1922–23 — Красногр. пов. У 19 — на поч. 20 ст. — волос. центр. 1897 зведено дерев’яну Микол. церкву. На поч. 20 ст. діяли земська та церк.-парафіял. школи, працював паровий млин, збиралися 3 ярмарки на рік. Здавна місц. жит. займалися землеробством, а також різноманіт. ремеслами, зокрема чинбарством, чоботарством, кравецтвом, шевством, теслярством, візникарством, ковальством. У Полтав. губ. особливо славилися добротні жуків. чоботи з волової шкіри. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Красногр., 1925–30 — Полтав. округ; 1932–37 — Харків., від 1937 — Полтав. обл. 1923–30, 1935–62 та від 1966 — райцентр. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли понад 80 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 20 вересня 1941 до 20 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинули 278 машівців. У М. похов. учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу О. Зорін (помер від ран у шпиталі в жовтні 1943) і Й. Остапенко (працював тут у післявоєнні роки). 1962 до М. приєднано с. Жуківка. Від 1971 — смт. Кориснi копалини: нафта, природ. газ, гли-на, пiсок. У М. — заг.-осв. і вечірня школи, дитсадок; Машівський районний краєзнавчий музей, рай. Будинок культури, рай. б-ки для дорослих і дітей, дит. школа естет. виховання; центр. рай. лікарня, центр первин. мед.-сан. допомоги; відділ. 3-х банків. Є парк і стадіон. Виходить рай. г. «Промінь», функціонує рай. радіо. За межами Машів. р-ну здобули популярність хор «Відрада», вокал. ансамблі «Гармонія» та «Слов’яни» (усі — народні), вокал. ансамбль «Горошини», ансамбль нар. танцю «Відродження» (переможець міжнар. конкурсів; обидва — зразкові) рай. Будинку культури. Реліг. громади: УПЦ МП, християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів. Встановлено мемор. комплекс воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, па-м’ятні знаки жертвам голодомору 1932–33, воїнам-афганцям, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, мемор. дошки на честь воїна-афганця І. Коробки та учасника антитерорист. операції на Сх. України Ю. Печериці. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі геотехніки Ю. Винников, кооп. і громад.-політ. діяч М. Токаревський. З М. пов’язані життя та діяльність педагога Л. Кравченко, актора, засл. арт. України О. Кочубея (Тупиці).
О. А. Скиртаченко