Матіїв-Мельник Микола

МАТІ́ЇВ-МЕ́ЛЬНИК Микола (справж. — Мельник Микола Матійович; псевд.: Микола Яблонівський, Богдан Чорногор, Богдан Вольний, Богдан Хмиз, Василь Хмара, Микола Лебединський, Микола Гірський; 11. 12. 1890, с. Яблунів, нині смт Косів. р-ну Івано-Фр. обл. — 28. 09. 1947, м. Нью-Гейвен, шт. Коннектикут, США) — письменник, журналіст, педагог. Дійсний член НТШ (1937). Член СПУ (1940). Закін. укр. гімназію у м. Коломия (нині Івано-Фр. обл., 1910), студіював філософію у Львів., Чернів. і Віден. університетах. Брав активну участь у громад. житті: диригував хорами, співав на концертах (героїч. тенор), грав в аматор. гуртках. З поч. 1-ї світової вій­ни мобілізов. до австро-угор. армії, але за звинуваченням у поширенні ідей від’єд­­нання Галичини від Австрії був ув’язнений. Після звільнення 1916 направлений до запас. коша 55-го піхот. полку, звідки потрапив на війну. На поч. 1918, після важкого поранення на італ. фронті, повернувся у рідне село. Після проголошення ЗУНР заснував і редагував повіт. г. «Наша земля». Навесні 1919 увійшов до складу УГА, був референтом пропаганди, писав літ. твори. 1927 переїхав до Львова, де викладав у вчител. семінарії Укр. пед. товариства, від 1928 — у приват. гімназії сестер василіянок. У 1920–30-і рр. викладав укр. та нім. мови в гімназіях Галичини, активно співпрацював із місц. часописами, публікував вірші, новели й поеми у «Літературно-науковому віснику», календарі-альманасі «Золотий колос». Сучасники відзначали художню цінність його прози. Зб. новел «На чорній дорозі» (Л., 1930) визнали найкращою книжкою року на Галичині. М.-М. уклав пісенник для молодіж. лугових організацій «Запорожець» (1923), до якого ввійшов «Луговий гімн» на його слова та записані ним на війні пісні, створ. стрільцями, надрукував переспів «Слова о полку Ігоревім» — «Слово про Ігорів похід. Український лицарський епос княжих часів» (1936; обидва — Львів). 1938 завершив поему «Лицар Михайлик», написану на основі київ. легенди, але не видав її через події 1939. Після приходу до Галичини більшовиків працював в інституті рад. торгівлі. Під час нім. окупації був серед тих, хто 30 червня 1941 проголосив Акт про відновлення Укр. держави, зокрема зачитав його на Львів. радіо, в якому очолював літ. студію. З поч. переслідування укр. патріотів повернувся до Коломиї, де вчителював у пром. школі і за сумісн. — у гімназії. 1944 емігрував до Австрії, 1947 — до США. У СРСР твори М.-М. були заборонені. Вірші близькі до фольклорно-пісен. джерел, у них засуджує жорстокість вій­ни, тужить за батьківщиною. У прозі тяжів до психол. манери письма, лаконічності й худож. експресивності. Змалював трагізм долі і героїку боротьби УСС, розгул цісар. вояччини в укр. Прикарпатті. Писав також для дітей — «В скарбоні серця» (Снятин, 1992), «Новели» (Косів, 1993), «Твори» (Л., 1995). Частина рукопис. спадщини зберігається у родини письменника в США. 1990 на будинку, в якому він народився, встановлено мемор. дошку, 1991 на подвір’ї Яблунів. серед. школи відкрито йому па­­м’ятник (автор — Б. Романець).

Тв.: На ріках вавилонських. Коломия, 1921; По той бік греблі. Коломия, 1922; За рідне гніздо. Л., 1927; Крізь дим і згар. Л., 1928; Горить мій світ. Філадельфія, 1951.

Літ.: Погребенник Ф. Земляк Василя Стефаника // Дзвін. 1990. № 1; Я. М. Зворушливий перегук на честь видатного земляка Миколи Матієва-Мельника // Вісн. НТШ. 1992. Ч. 4; Савчук М. Софія Мельник-Бура: «Він згадував Коломию з великим сентиментом» // Вісн. Коломиї. 1996, 27 берез.; Погребенник Ф. Лицар краси і пера: Вояк, проф., письменник М. Матіїв-Мельник // СіЧ. 1997. № 10; Ільницький М. Сторінками стрілецької епопеї (Микола Матіїв-Мельник) // Ільницький М. На перехрестях віку: У 3 кн. Кн. 1. К., 2008; Курищук В. Йому боліла Україна: До 125-річчя від дня народження Миколи Матіїва-Мельника // Галичина. 2015, 10 груд.

М. В. Савчук

Основні твори

На ріках вавилонських. Коломия, 1921; По той бік греблі. Коломия, 1922; За рідне гніздо. Л., 1927; Крізь дим і згар. Л., 1928; Горить мій світ. Філадельфія, 1951.

Рекомендована література

1. Погребенник Ф. Земляк Василя Стефаника // Дзвін. 1990. № 1;
   Google ScholarInternet
2. Я. М. Зворушливий перегук на честь видатного земляка Миколи Матієва-Мельника // Вісн. НТШ. 1992. Ч. 4;
   Google ScholarInternet
3. Савчук М. Софія Мельник-Бура: «Він згадував Коломию з великим сентиментом» // Вісн. Коломиї. 1996, 27 берез.;
   Google ScholarInternet
4. Погребенник Ф. Лицар краси і пера: Вояк, проф., письменник М. Матіїв-Мельник // СіЧ. 1997. № 10;
   Google ScholarInternet
5. Ільницький М. Сторінками стрілецької епопеї (Микола Матіїв-Мельник) // Ільницький М. На перехрестях віку: У 3 кн. Кн. 1. К., 2008;
   Google ScholarInternet
6. Курищук В. Йому боліла Україна: До 125-річчя від дня народження Миколи Матіїва-Мельника // Галичина. 2015, 10 груд.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю