Медична інформатика

МЕДИ́ЧНА ІНФОРМА́ТИКА – міждисциплінарна галузь науки, що об’єднує інформатику, математику, комп’ютерні науки, медицину та здоров’я охорону. Використовує системно-аналіт. інструм. засоби, ресурси, пристрої (комп’ютерне устаткування, клін. довідники, стандарти та протоколи лікування, мед. термінологію і документацію, інформ. та комунікац. системи), розробляє процедури (алгоритми) та інформ. мед. технології. Створює методи, необхідні для оптимізації збору, зберігання, пошуку й використання інформації в галузі охорони здоров’я та медицини. У М. і. виділяють такі напрями: інформатика охорони здоров’я, клін. інформатика, біомед. інформатика, телемедицина, фармакоінформатика. М. і. застосовують в упр. охороною здоров’я, шпитал. інформ. системах, лікувал.-діагност. процесі, медичній освіті (зокрема дистанційній), фармації та (біо)мед. дослідж., процесі прийняття рішень та наук. аналізу мед. знань. В УРСР функціонували численні університети та наук. інститути, де знач. розвиток отримали дослідж. з кібернетики та обчислювальної техніки. Перший етап становлення М. і. (характеризувався розробленням теор. підходів до автоматизації мед. завдань) розпочався 1957, коли академік АН СРСР А. Берг заснував при АН СРСР секцію з питань застосування радіоелектроніки в біології та медицині. Того ж року на базі лаб. обчислювал. математики і техніки Інституту математики АН УРСР (Київ) створ. Обчислювал. центр АН УРСР, 1962 реорганізовано в Інститут кібернетики АН УРСР. У ньому кардіохірург М. Амосов заснував відділ біол. кібернетики, в Укр. інституті туберкульозу – лаб. упр. в живому. Під його керівництвом проведено фундам. дослідж. систем саморегуляції серця, створ. фізіол. модель «внутр. середовища організму» людини, здійснено моделювання на ЕОМ осн. псих. функцій і соц.-психол. механізмів поведінки людини. Розроблено та впроваджено низку інформ. мед., біол. і діагностич. систем. У перші роки існування Інституту кібернетики під керівництвом М. Амосова створ. апарат «штучне серце–легені», його застосовують для підтримування життєдіяльності люд. організму під час операцій на серці. Згодом розроблено прилади «Міотон», «Міостимул» та їх модифікації, що й нині використовують у мед. практиці для лікування хворих. У лаб. кібернетики Інституту хірургії АМН СРСР (Москва) створ. систему обчислювал. діагностики вродж. вад серця та магістрал. судин, у Ленінгр. н.-д. нейрохірург. інституті (нині С.-Петербург) – комп’ютерну консультат. систему для хворих із різними формами черепно-мозк. травм. 1964 рос. учений Р. Баєвський в Інституті мед.-біол. проблем МОЗ СРСР (Москва) організував лаб. мед. кібернетики, працівниками якої впроваджено та удосконалено метод матем. аналізу серц. ритму, що вперше використали під час польотів косміч. кораблів «Восток» і «Восход». У наступні роки аналіз варіабельності серц. ритму почали широко застосовувати в назем. і косміч. експериментах та діагностиці захворювань. На другому етапі розвитку М. і. (1965–74) увагу науковців зосереджено на розробленні наук. проектів автоматизації окремих мед. завдань, створенні та реалізації низки проектів автоматизації, що заклали практ. основу використання ЕОМ в охороні здоров’я. В окремих установах АМН та МОЗ СРСР створ. лаб. мед. кібернетики, відділи обчислювал. техніки. 1967 у НДІ соц. гігієни та організації охорони здоров’я (Москва) засн. Гол. обчислювал. центр МОЗ СРСР, 1968 в 2-му Моск. мед. інституті – лаб. мед. кібернетики АМН СРСР, яку згодом перетворено на Обчислювал. центр АМН СРСР. Наступ. етап, що розпочався зі створення 1975 в упр. статистики МОЗ СРСР відділу обчислювал. техніки, ознаменувався розвитком мед. інформ. систем (у термінології того часу – автоматизованих систем керування) у рамках держ. політики електронізації нар. господарства, створенням влас. інформ. систем у великих клініках, наук. та навч. закладах. 1976 організовано каф. автоматизації упр. мед. службою Військ.-мед. академії (Ленінград, нині С.-Петербург), 1984 – сектор упр. в інж.-фізіол. системах з проблем біокібернетики в Інституті проблем упр. АН СРСР (Москва). 1986 О. Мінцер організував першу в СРСР каф. мед. інформатики та обчислювал. техніки в Київ. інституті удосконалення лікарів. 1988 створ. міжвідомчу проблемну лаб. методів інформатики в упр. здоров’ям населення АН і АМН СРСР, наступ. року – Гол. н.-д. обчислювал. центр МОЗ СРСР (Москва) та каф. інформатики та упр. у мед. системах Ленінгр. інституту удосконалення лікарів. 1990 в УРСР розробляли автоматизов. систему «АСПОН-90» для профілакт. оглядів населення, яку планували поширити по всьому СРСР (гол. мед. консультант – О. Мінцер). У незалеж. Україні 1992 з ініціативи О. Майорова створ. Укр. асоц. «Комп’ютерна медицина» (УАКМ), осн. метою є впровадження нових мед. інформ. технологій для створення електрон. охорони здоров’я (e-Health). 1995 у Харків. мед. академії післядиплом. освіти організовано першу в Україні каф. клін. інформатики та інформ. технологій в упр. охороною здоров’я (зав. – О. Майоров). Нині в Україні розроблено та впроваджують мед. інформ. системи упр. на держ. та регіонал. рівнях (заг.-держ. регістри та реєстри, системи моніторингу), шпитал. інформ. системи, інформ. діагност. системи та апаратно-діагност. комплекси для клін. нейрофізіології, неврології, психіатрії, психофізіології, кардіології, офтальмології, стоматології, методи розпізнавання (аналізу) мед. зображень, Grid- і хмарні технології аналізу та зберігання мед. даних, мобіл. діагност. пристрої, різні телемед. технології для діагностики та мед. освіти. Знач. внесок у розвиток мед. інформ. технологій зробили О. Ахметшин, О. Коваленко, М. Кац, О. Майоров, О. Мінцер, Л. Раскін, П. Сіверський, І. Хаїмзон, В. Яценко. Від 2003 УАКМ видає ж. «Клінічна інформатика і телемедицина». Питання М. і. також висвітлюють часописи «Соціальна медицина» (постій. розділ «Інформаційні технології в управлінні охороною здоров’я»), «Проблеми післядипломної освіти» (розділ «Клінічна інформатика та інформаційні технології в управлінні охороною здоров’я»). Підготовку з М. і. фахівців сфери охорони здоров’я проводять у всіх мед. і фармацевт. ВНЗах України, Нац. мед. академії післядиплом. освіти (Київ), Харків. мед. академії післядиплом. освіти та Міжнар. наук.-навч. центрі інформ. технологій та систем НАН України та МОН України (Київ).

Літ.: Майоров О. Ю. Інформаційні технології в охороні здоров’я та основи медичної інформатики // Менеджмент в охороні здоров’я: Підруч. Ч. 1. Х., 2008; S. Goundrey-Smith. Principles of Electronic Prescribing. 2008; Майоров О. Ю., Фенченко В. Н. О выявлении нейродинамических систем мозга методами многоразмерного спектрального анализа и детерминистского хаоса по ЭЭГ-сигналам // Кибернетика и вычислител. техника. 2009. Вып. 156; Методология построения интегрированных медицинских информационных систем. 2-е изд. 2009; Medical Informatics. Practical Guide for the Healthcare Professional. 3rd еd. 2009; Булах И. Е., Лях Ю. Е., Марценюк В. П., Хаимзон И. И. Медицинская информатика: Учеб. К., 2012; Панченко О. А., Минцер О. П. Применение информационных технологий в cовременной реабилитологии. К., 2013; W. J. Freeman, R. Q. Quiroga. Imaging Brain Function With EEG Physiological Basis, Technique and Applications. 2013; Healthcare Information Management Systems. Cases, Strategies, and Solutions. 2015; Clinical Informatics Study Guide. Text and Review. 2016; A. Stavert-Dobson. Health Information Systems. Managing Clinical Risk. 2016.

О. Ю. Майоров

Рекомендована література

Майоров О. Ю. Інформаційні технології в охороні здоров’я та основи медичної інформатики // Менеджмент в охороні здоров’я: Підруч. Ч. 1. Х., 2008;
S. Goundrey-Smith. Principles of Electronic Prescribing. 2008;
Майоров О. Ю., Фенченко В. Н. О выявлении нейродинамических систем мозга методами многоразмерного спектрального анализа и детерминистского хаоса по ЭЭГ-сигналам // Кибернетика и вычислител. техника. 2009. Вып. 156;
Методология построения интегрированных медицинских информационных систем. 2-е изд. 2009;
Medical Informatics. Practical Guide for the Healthcare Professional. 3rd еd. 2009;
Булах И. Е., Лях Ю. Е., Марценюк В. П., Хаимзон И. И. Медицинская информатика: Учеб. К., 2012;
Панченко О. А., Минцер О. П. Применение информационных технологий в cовременной реабилитологии. К., 2013;
W. J. Freeman, R. Q. Quiroga. Imaging Brain Function With EEG Physiological Basis, Technique and Applications. 2013;
Healthcare Information Management Systems. Cases, Strategies, and Solutions. 2015;
Clinical Informatics Study Guide. Text and Review. 2016;
A. Stavert-Dobson. Health Information Systems. Managing Clinical Risk. 2016.