Медична інформатика

МЕДИ́ЧНА ІНФОРМА́ТИКА — між­дисциплінарна галузь на­уки, що обʼ­єд­нує інформатику, математику, компʼютерні науки, медицину та здоровʼя охорону. Використовує системно-аналіт. інструм. засоби, ресурси, при­строї (компʼютерне устаткува­н­ня, клін. довід­ники, стандарти та протоколи лікува­н­ня, мед. термінологію і документацію, інформ. та комунікац. системи), роз­робляє процедури (алгоритми) та інформ. мед. технології. Створює методи, необхідні для оптимізації збору, зберіга­н­ня, пошуку й викори­ста­н­ня інформації в галузі охорони здоровʼя та медицини. У М. і. виділяють такі напрями: інформатика охорони здоровʼя, клін. інформатика, біо­мед. інформатика, телемедицина, фармако­інформатика. М. і. за­стосовують в упр. охороною здоровʼя, шпитал. інформ. системах, лікувал.-діагност. процесі, медичній освіті (зокрема ди­станційній), фармації та (біо)мед. дослідж., процесі при­йня­т­тя рішень та наук. аналізу мед. знань. В УРСР функціонували числен­ні університети та наук. ін­ститути, де знач. роз­виток отримали дослідж. з кібернетики та обчислювальної техніки. Перший етап становле­н­ня М. і. (характеризувався роз­робле­н­ням теор. під­ходів до автоматизації мед. зав­дань) роз­почався 1957, коли академік АН СРСР А. Берг заснував при АН СРСР секцію з питань за­стосува­н­ня радіо­електроніки в біо­логії та медицині. Того ж року на базі лаб. обчислювал. математики і техніки Ін­ституту математики АН УРСР (Київ) створ. Обчислювал. центр АН УРСР, 1962 реорганізовано в Ін­ститут кібернетики АН УРСР. У ньому кардіохірург М. Амосов заснував від­діл біол. кібернетики, в Укр. ін­ституті туберкульозу — лаб. упр. в живому. Під його керівництвом проведено фундам. дослідж. систем саморегуляції серця, створ. фізіол. модель «внутр. середовища організму» людини, здійснено моделюва­н­ня на ЕОМ осн. псих. функцій і соц.-психол. механізмів поведінки людини. Роз­роблено та впроваджено низку інформ. мед., біол. і діагностич. систем. У перші роки існува­н­ня Ін­ституту кібернетики під керівництвом М. Амосова створ. апарат «штучне серце–легені», його за­стосовують для під­тримува­н­ня жит­тєдіяльності люд. організму під час операцій на серці. Згодом роз­роблено прилади «Міотон», «Міостимул» та їх модифікації, що й нині використовують у мед. практиці для лікува­н­ня хворих. У лаб. кібернетики Ін­ституту хірургії АМН СРСР (Москва) створ. систему обчислювал. діагностики вродж. вад серця та магістрал. судин, у Ленінгр. н.-д. нейрохірург. ін­ституті (нині С.-Петербург) — компʼютерну консультат. систему для хворих із різними формами черепно-мозк. травм. 1964 рос. учений Р. Баєвський в Ін­ституті мед.-біол. про­блем МОЗ СРСР (Москва) організував лаб. мед. кібернетики, працівниками якої впроваджено та удосконалено метод матем. аналізу серц. ритму, що вперше викори­стали під час польотів косміч. кораблів «Восток» і «Восход». У на­ступні роки аналіз варіабельності серц. ритму почали широко за­стосовувати в назем. і косміч. екс­периментах та діагностиці захворювань. На другому етапі роз­витку М. і. (1965–74) увагу науковців зосереджено на роз­роблен­ні наук. проектів автоматизації окремих мед. зав­дань, створен­ні та реалізації низки проектів автоматизації, що заклали практ. основу викори­ста­н­ня ЕОМ в охороні здоровʼя. В окремих установах АМН та МОЗ СРСР створ. лаб. мед. кібернетики, від­діли обчислювал. техніки. 1967 у НДІ соц. гігієни та організації охорони здоровʼя (Москва) засн. Гол. обчислювал. центр МОЗ СРСР, 1968 в 2-му Моск. мед. ін­ституті — лаб. мед. кібернетики АМН СРСР, яку згодом пере­творено на Обчислювал. центр АМН СРСР. На­ступ. етап, що роз­почався зі створе­н­ня 1975 в упр. статистики МОЗ СРСР від­ділу обчислювал. техніки, ознаменувався роз­витком мед. інформ. систем (у термінології того часу — автоматизованих систем керува­н­ня) у рамках держ. політики електронізації нар. господарства, створе­н­ням влас. інформ. систем у великих клініках, наук. та навч. закладах. 1976 організовано каф. автоматизації упр. мед. службою Військ.-мед. академії (Ленін­град, нині С.-Петербург), 1984 — сектор упр. в інж.-фізіол. системах з про­блем біо­кібернетики в Ін­ституті про­блем упр. АН СРСР (Москва). 1986 О. Мінцер організував першу в СРСР каф. мед. інформатики та обчислювал. техніки в Київ. ін­ституті удосконале­н­ня лікарів. 1988 створ. між­ві­домчу про­блемну лаб. методів інформатики в упр. здоровʼям населе­н­ня АН і АМН СРСР, на­ступ. року — Гол. н.-д. обчислювал. центр МОЗ СРСР (Москва) та каф. інформатики та упр. у мед. системах Ленінгр. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів. 1990 в УРСР роз­робляли автоматизов. систему «АСПОН-90» для профілакт. оглядів населе­н­ня, яку планували поширити по всьому СРСР (гол. мед. консультант — О. Мінцер). У незалеж. Україні 1992 з ініціативи О. Ма­йорова створ. Укр. асоц. «Компʼютерна медицина» (УАКМ), осн. метою є впровадже­н­ня нових мед. інформ. технологій для створе­н­ня електрон. охорони здоровʼя (e-Health). 1995 у Харків. мед. академії післядиплом. освіти організовано першу в Україні каф. клін. інформатики та інформ. технологій в упр. охороною здоровʼя (зав. — О. Ма­йоров). Нині в Україні роз­роблено та впроваджують мед. інформ. системи упр. на держ. та регіонал. рівнях (заг.-держ. регістри та реєстри, системи моніторингу), шпитал. інформ. системи, інформ. діагност. системи та апаратно-діагност. комплекси для клін. нейрофізіо­логії, неврології, психіатрії, психофізіології, кардіології, офтальмології, стоматології, методи роз­пі­знава­н­ня (аналізу) мед. зображень, Grid- і хмарні технології аналізу та зберіга­н­ня мед. даних, мобіл. діагност. при­строї, різні телемед. технології для діагностики та мед. освіти. Знач. внесок у роз­виток мед. інформ. технологій зробили О. Ахметшин, О. Коваленко, М. Кац, О. Ма­йоров, О. Мін­цер, Л. Раскін, П. Сіверський, І. Хаїмзон, В. Яценко. Від 2003 УАКМ видає ж. «Клінічна інформатика і телемедицина». Пита­н­ня М. і. також висвітлюють часописи «Соціальна медицина» (по­стій. роз­діл «Інформаційні технології в управлін­ні охороною здо­ровʼя»), «Про­блеми післядипломної освіти» (роз­діл «Клінічна інформатика та інформаційні технології в управлін­ні охороною здоровʼя»). Під­готовку з М. і. фахівців сфери охорони здоровʼя проводять у всіх мед. і фармацевт. ВНЗах України, Нац. мед. академії післядиплом. освіти (Київ), Харків. мед. академії після­диплом. освіти та Між­нар. наук.-навч. центрі інформ. технологій та систем НАН України та МОН України (Київ).

Завантажити статтю