Мезоклімат

МЕЗОКЛІ́МАТ (від мезо... і клімат) — кліматичні умови порівняно невеликої частини континентів, окремих країн і регіонів. Вони пов’язані із особливостями процесів в атмосфері та підстил. поверхні, що мають місце у масштабі від десятків до сотень кілометрів (напр., бриз. циркуляція, орографія території, наявність/відсутність великих водойм, значні відмінності у рослин. покриві тощо). М. є проміж. ланкою між поняттями «мікроклімат» та «макроклімат». Мезоклімат. особливості формуються під дією як макро-, так і мікромасштаб. неоднорідностей. Знач. вплив на клімат. умови М. тієї чи ін. тер. відіграють неоднорідності підстил. поверхні, зокрема гірський рельєф (простор. масштаби системи гір), пагорбиста місцевість (масиви площею ≥ 100 км²), ріки шир. > 1 км, водойми із пл. дзеркала 50–100 км², ґрунтово-рослин. покрив (масиви площею ≥ 100 км²), великі міста (рівень урбанізованості). М. за своїм значенням може співпадати з поняттям місц. клімату, який можна розуміти як клімат окремо взятого міста, клімат великої складової геогр. ландшафту, клімат. умови місцевості, які описані за даними однієї метеорол. станції.

Літ.: Хромов С. П., Мамонтова Л. И. Метеорологический словарь. Ленинград, 1974; Климат Полтавы. Ленинград, 1983; Дроздов О. А., Васильев В. А., Кобышева Н. В. и др. Климатология: Учеб. Ленинград, 1989; Клімат Києва. К., 2010.

В. М. Шпиг

Рекомендована література

Хромов С. П., Мамонтова Л. И. Метеорологический словарь. Ленинград, 1974;
Климат Полтавы. Ленинград, 1983;
Дроздов О. А., Васильев В. А., Кобышева Н. В. и др. Климатология: Учеб. Ленинград, 1989;
Клімат Києва. К., 2010.