Мезоліт

МЕЗОЛІ́Т (від мезо… і …літ) — середньо­­камʼяний вік, вища фаза роз­витку мисливського господарства. Основою мезоліт. економіки було неспеціалізов. індивід. полюва­н­ня за допомогою лука та стріл на лісових не­стадних копитних. Археол. ознакою М. є по­всюдне пошире­н­ня лука, що фіксується масовими знахідками мікроліт. наконечників стріл — мікролітів. М. у Європі роз­почався із різкої де­градації скандинав. льодовика бл. 10 тис. р. тому і скінчився 6–7 тис. р. тому з пошире­н­ням неоліт. кераміки та від­творюв. форм господарства (землеробства, скотарства). Криза мисливства та лук зі стрілами, як ви­значал. особливості мезоліт. доби, зумовлені насамперед різкою зміною природно-клімат. умов у помір. зоні Євразії. Післяльодовик. потеплі­н­ня 10 тис. р. тому при­звело до швидк. заро­ста­н­ня прильодовик. тундро-степів Євразії сосново-березовими лісами. Внаслідок цього на зміну великим стадам прильодовик. травоїдних (мамонти, бізони, коні, пн. олені тощо) при­йшли нечислен­ні не­стадні лісові копитні (тури, лосі, олені, кабани та ін.). Не­стача дичини зумовила пошире­н­ня ефективнішої мислив. зброї (лук, стріли), що остаточно пі­дірвало поголівʼя пром. тварин і зумовило глобал. кризу мислив. господарства. Пере­хід до від­творюв. форм економіки, властивих на­ступ. неоліт. добі, став неминучим. Мезоліт. су­спільство характеризується індивідуалізацією способу життя, яка виявилася у частк. госп.-побут. усамо­стійнен­ні сімʼї від общини завдяки поширен­ню ефектив. індивід. мислив. зброї — луків і стріл. По­глибилася етнічна диференціація людства, пере­конливим свідче­н­ням чого стала поява числен. археол. культур на мезоліт. карті Європи (лише на території України близько десятка). Більшість дослідників вважає ці культури слідами мешка­н­ня первіс. етносів мезоліт. доби.

Завантажити статтю