Мезолітичні могильники
МЕЗОЛІТИ́ЧНІ МОГИ́ЛЬНИКИ — колективні поховання. Відкриті О. Бодянським побл. с. Волоське (Дніпроп., нині Дніпров. р-ну) та Василівка (Синельників. р-ну; обидва — Дніпроп. обл.), досліджені В. Даниленком, Д. Телегіним, А. Столяром. Волоський могильник складався з 19-ти скорчених поховань, датов. фінал. палеолітом. На ранньомезоліт. могильнику Василівка І розкопано 24 скорчені, на пізньомезоліт. Василівка ІІІ — 34 скорчені і 7 випростаних кістяків. Судячи з крем’яних наконечників у кістках, частина похованих була вбита метал. дротиками та стрілами з наконечниками, оснащеними мікровістрями з притупленим краєм. Антропол. матеріали могильників демонструють зміну грацил. насел. середземномор. антропол. типу (Волоське) масивнішим протоєвропеоїд. (Василівка І, ІІІ), а згодом — масивними пн. європеоїдами вовніз. типу (Василівка ІІ). Масивні скелети мають прямі аналогії в антропол. матеріалах з Данії та Пд. Швеції, що дало підстави припускати прихід цієї людності з Балтії.
Рекомендована література
- Телегін Д. Я. Мезолітичні пам’ятки України. К., 1982;
- Нужний Д. Ю. Розвиток мікролітичної техніки в кам’яному віці. К., 1992;
- Потєхіна І. Д., Телегін Д. Я. Деякі спірні питання з історії населення Південного Подніпров’я ІХ–ІV тис. до н. е. // Археологія. 1997. № 2;
- Залізняк Л. Л. Передісторія України Х–V тис. до н. е. К., 1998.
Завантажити статтю
