Мейгеш Юрій Васильович
МЕ́ЙГЕШ Юрій Васильович (20. 01. 1925, с. Великий Раковець, нині Іршав. р-ну Закарп. обл. — 22. 10. 1999, м. Мукачеве Закарп. обл.) — прозаїк. Член НСПУ (1954). Літ. премія ім. А. Головка (1985). Закін. Ужгород. пед. училище (1947) та університет (1955). Учителював. Очолював Закарп. обл. організацію СПУ (1970–83), товариство книголюбів, був чл. редколегії ж. «Жовтень». Дебютував 1944 оповіданням «До неї йду» у часописі «Літературна неділя». Твори М. вирізняються актуальністю тематики, гострими соц. конфліктами. Романи «Верховинці» (К., 1967; 1979), «Така любов...» (Уж., 1978) та повість «Життя — хвилини, роки...» (Уж., 1976) перекладено російською мовою, деякі уривки зі згаданих та ін. творів — осетин., молдов., чес., словац. та угор. мовами. 2007 відкрито музей М. у приміщенні Мукачів. серед. школи та у рідному селі, 2011 засн. літ. премію імені М. у Мукачеві.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Новий день. Уж., 1953; Неспокійні серця. Уж., 1956; Сьогодні і завжди. Уж., 1969; Небезпечний вік. Уж., 1983; Вибрані твори: Роман. Повісті. К., 1985; Стихія. К., 1985; Верховинці. Кам’яний ідол. Уж., 1987; Голгофа. Уж., 1990; Фінал драми. К., 1992; Срібна земля. Мукачеве, 1996.
Рекомендована література
- Поп В. Прагнучи верховин: Ю. Мейгешу — 50 // Закарп. правда. 1975, 19 січ.;
- Кравченко І. Поезія думки: Роздуми над вибраними творами Ю. Мейгеша // Вітчизна. 1984. № 12;
- Скунць П. Відчуття молодості: Ю. Мейгешу — 60 // Молодь Закарпаття. 1985, 19 січ.;
- Балега Ю. Трудар літературної ниви: Ю. Мейгешу — 70 // Закарп. правда. 1995, 24 січ.;
- Поп В. Юрій Мейгеш: Життя і творчість: Літ.-крит. нарис. Уж., 1997.
Завантажити статтю
Людина 
