Мелетинський Єлеазар Мойсейович

Визначення і загальна характеристика

МЕЛЕТИ́НСЬКИЙ Єлеазар Мойсейович (22. 10. 1918, Харків — 16. 12. 2005, Мос­­ква) — мовознавець, історик культури. Син М. Мелетинського. Доктор філологічних наук (1968). Закін. Моск. інститут філософії, літ-ри та історії (1940), прискорені курси військ. перекладачів. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 воював на Пд. і Кавказ. фронтах, виходив з оточення. 7 вересня 1942 заарешт. військ. контррозвідкою, 16 жовтня того ж року за звинуваченнями в шпигунстві й антирад. агітації засудж. до 10-ти р. таборів. У травні 1943 звільнений за станом здоров’я. Викладав у Середньоазій. (Ташкент) і Карело-фін. (м. Петрозаводськ, РФ) університетах. 6 травня 1949 за­арешт. вдруге, у жовтні 1950 засудж. до 10-ти р. таборів. 1954 звільнений і реабіліт., повернувся до Москви. 1956–94 працював у Інституті світ. літ-ри РАН: зав. сектору фольклору; водночас 1989–94 — професор кафедри історії та теорії світ. культури Моск. університету; від 1992 — директор Інституту вищих гуманітар. дослідж. Рос. гуманітар. університету. Наукові праці М. присвяч. найбільш раннім формам дописем. міфопоетич. словесності та їхньому подальшому розвитку вже у вигляді писем., а отже власне літ. утворень худож. оповіді, від перших архаїч. їхніх зразків до сучас. письменства (цикл робіт про виникнення й подальше становлення скандинав., палеоазій., кавказ. та ін. епіки і її пізніші трансформації). У всьому часовому діапазоні світ. літ-ри розглянув знач. масив її художньо-словес. матеріалу в напрямі перебігу в ньому образ. фіксації люд. досвіду. М. створив унікал. підкреслено цілісну картину всього світ. словес. розвою та його типології — від давнини до сучасності. Брав активну участь у поверненні у літературозн. обіг літ. спадщини укр. авангарду (насамперед М. Семенка).

Завантажити статтю