Мелодія

Визначення і загальна характеристика

МЕЛО́ДІЯ (грец. μελωδία — пісня, спів, на­спів) — один з основних елементів музики; одноголосно виражена музична думка, що становить послідовність звуків різної висоти, упорядкованих згідно з ви­значеними тональними, метроритмічними і формальними принципами. В муз. творі М. може існувати само­стійно (одноголоса М., монодія), разом з ін. компонентами фактури становити акордово-гармон. основу твору (гомофонія), сполучатися з ін. або кількома ін. мелодич. лініями (поліфонія). В одноголос­сі М. охоплює все муз. ціле; в багатоголос­сі становить один, хоч і найважливіший елемент муз. тканини. Як у поліфон., так і в гомофон. музиці М. — осн. муз. думка, що виділяється серед ін. компонентів і ві­ді­грає роль провід. теми.

Літ.: Колес­са Ф. Наверстованє і характеристичні при­знаки українських народних мелодій // Зап. НТШ. Л., 1918. Т. 126–127; Мазель Л. А. О мелодии. Москва, 1952; Асафьев Б. В. Речевая интонация. Москва; Ленин­град, 1965; Папуш М. П. К анализу понятия мелодии // Муз. искус­ство: В 2 т. Москва, 1973.

Л. З. Мазепа

Завантажити статтю