Мельник Володимир Кононович
МЕ́ЛЬНИК Володимир Кононович (20. 07. 1921, с. Курашівці, нині Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл. — 10. 09. 1970, Київ) — прозаїк. Член СПУ (1953). Учасник 2-ї світової війни (від травня 1943 — бойовий пілот на фронті). Навч. у Вольс. авіац. училищі (Саратов. обл., РФ, 1940–41), яке закін. 1946. Працював на Київ. авіац. заводі, в Укр. упр. цивіл. повітр. флоту. Від 1947 друкував у періодиці новели, оповідання та нариси про повоєнне життя, зокрема демобілізов. пілотів, яким важко було віднайти себе у мирний час. Писав російською мовою. Автор повісті «Истребители» (К., 1953) — про бойові дії молодого пілота Григорія Костюшка та його товаришів. Розповідь від першої особи, новеліст. побудова, гострі колізії фронт. життя, художня переконливість забезпечили твору популярність, кілька перевидань і великі наклади не лише в Україні (перекл. польс., чес., румун. та ін. мовами). У наступ. повісті «Судимые совестью» (окр. вид. — «Судимые совестью: Повесть, рассказы», К., 1966) йде мова про трагічне укр. буття 1930-х рр., понівечене сталінщиною, голодомор 1933 (перекл. нім., англ. мовами).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Истребители: Повесть, рассказы. 1971; Судимые совестью. Истребители. 1990 (обидва — Київ).
Рекомендована література
- Дятчук В., Барабан В. Нетлінні свідчення минулих літ. Штрихи до портрета Володимира Мельника // Вінн. край. 2013. № 2.