Мельник Михайло Васильович
МЕ́ЛЬНИК Михайло Васильович (18. 05. 1957, с. Беєве-Комуна, нині Мельникове Липоводолин. р-ну Сум. обл.) – актор, режисер. Народний артист України (2005). Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2007). Премія ім. Леся Курбаса (1996). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1982; викл. Н. Биченко). 1982–89 – актор Дніпроп. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка (нині Дніпро). Від 1989 – засн., худож. кер. Дніпроп. укр. театру одного актора «Крик». М. продовжує та трансформує мист. традиції модер. психол. театру Леся Курбаса, знаходить оригін. сценогр., світлові муз. рішення. М. – реж., музикант, костюмер, автор сцен. оформлення; актор з могут. темпераментом, широким голос. діапазоном та вираз. пластикою. Популяризує світ. класику українською мовою. Здійснив постановку моновистав: «Пропащі» (1989), «Україншька охота» (1999) за творами Остапа Вишні (1989), «Кара» за повістю «Тарас Бульба» М. Гоголя (1991), «Лоліта» за однойм. романом В. Набокова (1993), «Парфумер» за однойм. романом П. Зюскінда (1995), «Ворота до Раю» за однойм. романом Є. Анджеєвського (1998), «Mollis» (2002), «Мутація» (2007) за творами Ф. Достоєвського, «Гріх» за творами М. Коцюбинського (2004), «Табу» за повістю «Крейцерова соната» Л. Толстого (2009), «Сонце в очах твоїх…» М. Мельника (2010), «Непізнані» за повістю «Лист незнайомої» С. Цвейґа (2013). Записав аудіо-диск «Пророк» за творами Т. Шевченка (2008).
Літ.: Васильев С. Вопрекист // Столич. новости. 2004, 19–25 окт.; Галацька В., Мироненко М. Пізнати поета заново // УК. 2008. № 7; Боглевская О. Сольный «Крик» // 2000. 2013. № 5; Мисник Е. «Я – Мельник, и мельница моя в центре» // Наше місто. 2013, 17 трав.
З. Т. Сидоренко
Рекомендована література
- Васильев С. Вопрекист // Столич. новости. 2004, 19–25 окт.;
- Галацька В., Мироненко М. Пізнати поета заново // УК. 2008. № 7;
- Боглевская О. Сольный «Крик» // 2000. 2013. № 5;
- Мисник Е. «Я – Мельник, и мельница моя в центре» // Наше місто. 2013, 17 трав.
Людина 
