Мельник Сергій Олексійович

МЕ́ЛЬНИК Сергій Олексійович (21. 03(02. 04). 1898, Одеса — 23. 07. 1968, там само) — фахівець у галузі виноградарства та виноробства. Дід І. Морозової. Доктор сільськогосподарських наук (1944), професор (1938), академік Української академії сільськогосподарських наук (1959), АН Молдовської РСР (1968), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956). Заслужений діяч науки УРСР (1959). Державні нагороди СРСР. Закінчив Одеський сільськогосподарський інститут (1921). Водночас працював у Центральному НДІ виноградарства і виноробства (с-ще Інституту ім. В. Таїрова, нині смт Таїрове Овідіопольського р-ну Одеської обл.): від 1921 — науковий співробітник, згодом — завідувач відділу виноградарства; 1930–34 — у Херсонському сільськогосподарському інституті; 1934–68 — завідувач кафедри виноградарства і виноробства та декан факультету виноградарства і плодоовочівництва, 1959–68 — ректор Одеського сільськогосподарського інституту; за сумісництвом 1934–38 — професор Тирасполького сільськогосподарського інституту (Молдова); 1941–42 — заступник директора з наукової роботи Краснодарського інституту виноробства (РФ); 1942–44 — професор Єреванського сільськогосподарського інституту і завідувач відділу Інституту виноградарства й виноробства АН Вірменської РСР; 1946–50 — завідувач кафедри виноробства Одеського технологічного інституту харчової промисловості. Член Міжнародної комісії з виноградарства й виноробства (1957–68). Наукові дослідження: теоретичні основи і практичні прийоми агротехніки, сортовивчення та селекції виноградної лози на основі глибокого вивчення біологічних особливостей сортів винограду й умов його вирощування. Розробив теоретичні засади агро- і фітотехніки винограду (раціональні прийоми формування та підрізки кущів, щільності їх посадки, операцій із зеленими частинами, методи підвищення коефіцієнта пагонів рослин), принципи і прийоми сорт. диференціації агротехніки згідно з біологією сорту та екологічними умовами його вирощування. Наукові здобутки М. лягли в основу селекційної роботи, внаслідок чого з’явилися нові цінні сорти винограду, зокрема безнасіннєві, ранні та дуже ранні столові сорти. Його учнями укладено підручник «Виноградарство» (К., 1999), присвячений пам’яті науковця. На будинку, де мешкав учений, встановлено меморіальну дошку.

Завантажити статтю