МЕ́ЛЬНИК Тарас Васильович (17. 01. 1954, смт Перечин, нині місто Закарпатської обл. — 22. 01. 2022, Ужгород) — музичний продюсер, композитор, музико­знавець, культурно-громадський діяч. Син Василя, чоловік Ольги Мельників. Орден «За заслуги» 3-го (2009) та 2-го (2026, посмертно) ступенів. Від 1972 на­вчався на композиторському (клас М. Скорика) та історично-теоретичному факультетах Київської консерваторії, через політичні пере­слідува­н­ня був виключений (1977) і закінчив її у 1980. На­вчався в аспірантурі при Московській консерваторії за спеціальністю «музична фольклористика» (1982–85; клас В. Щурова), здійснив фольклорну екс­педицію та аудіозапис української народної музики на Закарпат­ті (1983), під­готував кандидатську дисертацію «Пісен­на творчість закарпатських українців», однак не захистив її. 1985–2001 викладав історію української музики у Національній музичній академії України (Київ). У 2-й половині 1980-х років висунув ідею та за­пропонував шляхи створе­н­ня сучасної української масової молодіжної музичної культури — україномовної і національно ви­значеної за музичним стилем. Один з ініціаторів (разом із А. Калениченком, О. Репецьким) і авторів творчої концепції та організаторів Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» (1989, Чернівці): від 1990 — директор. Ініціював та організував проведе­н­ня фестивалю у Запоріж­жі (1991), Донецьку (1993), Севастополі та Сімферополі (1995), Харкові (1997), Дні­пропетровську (нині Дні­про, 1999). Спів­організатор перших україномовних музичних телепередач (1987–89). Один із засновників і керівників Українсько-канадського спільного під­приємства «Кобза» (1989–91). У 2005–13 — продюсер Київського дитячого фольклорного гурту «Дай Боже»; організував щорічні проведе­н­ня у Києві фольклорних ви­став та обрядових дійств до головних народних свят, зокрема громадського колядува­н­ня і щедрува­н­ня. Спів­автор (1989) за­провадже­н­ня у вищих мистецьких на­вчальних закладах України від­повід­них кафедр українського мистецтва, зокрема історії української музики та музичного фольклору в консерваторіях. Автор творів академічної і масової молодіжної музики, серед яких — Симфонія (1980), Соната для альта і фортепіано (1975), Варіації для фортепіано, рок-обробки українських народних пісень «По садочку ходжу» і «Пливе кача» (1976).