Мельник Тарас Васильович
МЕ́ЛЬНИК Тарас Васильович (17. 01. 1954, смт Перечин, нині місто Закарп. обл. — 22. 01. 2022, Ужгород) — музичний продюсер, композитор, музикознавець, культурно-громадський діяч. Син Василя, чоловік Ольги Мельників. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Від 1972 навч. на композитор. (кл. М. Скорика) та істор.-теор. ф-тах Київ. консерваторії, через політ. переслідування був виключений (1977) і закін. її у 1980. Навч. в аспірантурі при Моск. консерваторії за спеціальністю «муз. фольклористика» (1982–85; кл. В. Щурова), здійснив фольклорну експедицію та аудіозапис укр. нар. музики на Закарпатті (1983), підготував канд. дис. «Пісенна творчість закарпатських українців», однак не захистив її. 1985–2001 викладав історію укр. музики у Нац. муз. академії України (Київ). У 2-й пол. 1980-х рр. висунув ідею та запропонував шляхи створення сучас. укр. масової молодіж. муз. культури — україномов. і національно визначеної за муз. стилем. Один з ініціаторів (разом із А. Калениченком, О. Репецьким) і авторів твор. концепції та організаторів Всеукр. фестивалю сучас. пісні та популяр. музики «Червона рута» (1989, Чернівці): від 1990 — директор. Ініціював та організував проведення фестивалю у Запоріжжі (1991), Донецьку (1993), Севастополі та Сімферополі (1995), Харкові (1997), Дніпропетровську (нині Дніпро, 1999). Співорганізатор перших україномов. муз. телепередач (1987–89). Один із засн. і кер. Укр.-канад. спіл. підприємства «Кобза» (1989–91). У 2005–13 — продюсер Київ. дит. фольклор. гурту «Дай Боже»; організував щорічні проведення у Києві фольклор. вистав та обряд. дійств до гол. нар. свят, зокрема громад. колядування і щедрування. Співавтор (1989) запровадження у вищих мист. навч. закладах України відповід. каф. укр. мистецтва, зокрема історії укр. музики та муз. фольклору в консерваторіях. Автор творів академ. і масової молодіж. музики, серед яких — Симфонія (1980), Соната для альта і фортепіано (1975), Варіації для фортепіано, рок-обробки укр. нар. пісень «По садочку ходжу» і «Пливе кача» (1976).