Мельник Ярослава Іванівна
Визначення і загальна характеристика
МЕ́ЛЬНИК Ярослава Іванівна (16. 05. 1954, с. Годвишня Городоцент р-ну Львів. обл.) — літературознавець. Доктор філологічних наук (2006), дійс. чл. НТШ (2017). Закін. Львівський університет (1976). Відтоді працювала у Львів. літ.-мемор. музеї І. Франка: 1979–90 — зав. сектору фондів; від 1990 — в Інституті українознавства НАНУ: 2009–12 — завідувач відділу укр. літ-ри; одночасно викладала в Укр. катол. університеті (обидва — Львів); 2012–15 — ректор УВУ (Мюнхен); від 2016 — завідувач кафедри філології Укр. катол. університету. Досліджує історію й теорію літ-ри, зокрема франкознавство, апокрифи. Авторка кн. «І остання часть дороги...: Іван Франко в 1914–1916 роках» (1995), «З останнього десятиліття Івана Франка» (1999), «Іван Франко й biblia apocrypha: До 150-річчя від дня народження І. Франка» (2006; усі — Львів), «...І остання часть дороги: Іван Франко в 1908–1916 роках» (Дрогобич, 2006; 2016), «Апокрифічний код українського письменства» (2017), статей до енциклопедій «Наукове товариство імені Шевченка» (т. 1, 2014; т. 2, 2016), «Франківська енциклопедія» (т. 1, 2016); упорядниця вид. «“Апокрифи і леґенди з українських рукописів...” у дзеркалі критики» (2001), «Апокрифи і леґенди з українських рукописів. Зібрав, упорядкував і подав д-р Іван Франко» у 5-ти т. (2006), «Іван Франко. Благовіщення. Порівняльний дослід біблійної теми...» (2009; усі — Львів). Брала участь у підготовці до друку вид. УВУ: «Вибрані твори = Ausgewählte Werke» Г. Сковороди (у перекл. Р. Піча), «Леся Українка: Вибрані драми = Lesja Ukrajinka: Ausgewählte Dramen» (у перекл. І. Качанюк-Спєх; обидва — Мюнхен, 2013) тощо.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Бібліотека Івана Франка // Бібліотека І. Франка: Наук. опис у 4-х т. Т. 1. К., 2010; Франкознавчі студії Миколи Ільницького // Парадигма: Зб. наук. пр. 2010. Вип. 5; «Без батька, без матері». Антін Петрушевич: сильветка Івана Франка // Укр. літературознавство: Наук. зб. Л., 2010. Вип. 72; Літературні традиції «літератури поза традиціями» // Слово про вченого: Зб. до 75-річчя М. Ільницького. Л., 2011; Два «Слова» давнього українського письменства («Слово о Лазареве воскресеніи» і «Слово о збуреню пекла»): причинки Івана Франка // Укр. літературознавство: Наук. зб. Л., 2011. Вип. 74; «… Чого ще не згриз зуб часу»: українські рукописні збірники в науковій спадщині Михайла Возняка // Там само. Вип. 75; «Євангеліє Томи»: рецепція Івана Франка // Вісн. Львів. університету. Сер. філол. 2011. Вип. 55; «Маріїне євангеліє» Тараса Шевченка і Biblia Apocrypha // Зап. НТШ: Пр. філол. секції. 2012. Т. 263; Апокрифічні топоси у творах українських проповідників ХVІІ–ХVІІ століть // Укр. філологія: традиції та сучасність: Зб. наук. пр. Л., 2013. Вип. 14, ч. 1; «Не токмо невіжи, но і віжи тоже»: Апокрифи і українська література // Наук. зб. УВУ. 2014. Вип. 19; За епістолярним рядком: Іван Франко в листуванні третіх осіб // Франкозн. студії: Зб. наук. пр. Дрогобич, 2015. Вип. 6.