МЕ́ЛЬНИКОВ Олег Олександрович (20. 03(02. 04). 1912, м. Хвалинськ, нині Саратов. обл., РФ — 12. 05. 1982, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — астроном. Син Олександра, брат Рюрика Мельникових. Доктор фізико-математичних наук (1945), професор (1947), член-кореспондент АН СРСР (1960). Премія ім. Ф. Бредихіна АН СРСР (1950). Закін. Харків. університет (1933). Працював 1936–82 у Гол. (Пулков.) астроном. обсерваторії АН СРСР (побл. Ленін­града): від 1939 — старший науковий спів­робітник, від 1946 — за­ступник директора з наукової роботи; водночас від 1945 — проф. Ленінгр. університету. Наук. діяльність присвячена ви­вчен­ню Сонця, зірок і між­зоряного середовища спектрал. методами, астроном. приладобудуван­ню та історії астрономії. Виконав детал. спектрофотометрію ліній по­глина­н­ня в спектрах соняч. плям, факелів, хромо­сфери Сонця. Спільно з Є. Пере­пьолкіним встановив наявність турбулент. рухів у хромо­сфері. Разом з С. Журавльовим за­пропонував метод ви­значе­н­ня напруженості магніт. полів соняч. плям за контурами обраних ліній у спектрах плям. Детально досліджував спектри цефеїд. Ви­значив хім. склад атмо­сфер класич. цефеїд δ Цефея і η Орла і встановив наявність у них турбулентності. У 1950-х рр. виконав цикл дослідж. з ви­вче­н­ня фіз. умов в атмо­сферах зірок класу A, ви­значив параметри їхніх атмо­сфер і уточнив шкалу т-р цих зірок. Досліджував між­зоряне по­глина­н­ня світла і ви­значив деякі характеристики між­зоряного газу. Брав участь у роботах зі створе­н­ня 6-метр. теле­скопа-рефлектора БТА Спец. астрофіз. обсерваторії АН СРСР.