Мельничук Олександр Савич

МЕЛЬНИЧУ́К Олександр Савич (12. 07. 1921, с. Писарівка, нині Кодим. р-ну Одес. обл. – 19. 03. 1997, Київ) – мовознавець. Чоловік В. Коломієць. Доктор філологічних наук (1965), професор (1966), член-кореспондент АН СРСР (1981), академік НАНУ (1985). Закін. Київський університет (1947). Від 1950 працював в Інституті мовознавства АНУ (Київ): від 1961 – завідувач відділу заг. і сло­­в’ян. мовознавства. Акад.-секр. Відділ. літ-ри, мови та мистецтвознавства АН УРСР (1971–78); голова Комітету наук. термінології при Президії НАНУ (1987–92). Відп. ред. ж. «Мовознавство» (1987–93). Наукові дослідження: типол. мовознавство; славістика; граматика; етимологія. Вивчав синтаксис слов’ян. мов у діахрон. аспекті. Обґрунтував ідею про спорідненість усіх мов світу. Засн. київ. етимол. школи. Ініціатор, автор концепції, методол. та наук. засад «Етимологічного словника української мови» в 7 т., спів­укладач і відп. ред. т. 1–5 (1982–2006); чл. редколегії та один з авторів енциклопедії «Українська мова» (2000; 2004; усі – Київ).

Пр.: Розвиток структури слов’янсько­­го речення. 1966; Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов. 1966 (спів­авт. і ред.); Поняття системи і структури мови. 1970; Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. 1972 (спів­авт.); Про генезу індоєвропейського вокалізму. 1979; Про мову Київського літопису ХІІІ ст. 1983; Историческая типология славянских язы­­ков. 1986 (спів­авт.); Методологические проблемы языкознания. 1988; Методологические основы новых направлений в мировом языкознании. 1992 (спів­авт.); усі – Київ.

Літ.: Олександр Савич Мельничук // Мовознавство. 1997. № 2–3; Олександр Савич Мельничук: Біобібліографія до 80-річчя. К., 2001; Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство: Зб. наук. пр. до 90-річчя з дня народж. К., 2012.

Г. П. Півторак

Основні праці

Розвиток структури слов’янсько­­го речення. 1966; Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов. 1966 (спів­авт. і ред.); Поняття системи і структури мови. 1970; Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. 1972 (спів­авт.); Про генезу індоєвропейського вокалізму. 1979; Про мову Київського літопису ХІІІ ст. 1983; Историческая типология славянских язы­­ков. 1986 (спів­авт.); Методологические проблемы языкознания. 1988; Методологические основы новых направлений в мировом языкознании. 1992 (спів­авт.); усі – Київ.

Рекомендована література

1. Олександр Савич Мельничук // Мовознавство. 1997. № 2–3;
   Google Scholar Internet
2. Олександр Савич Мельничук: Біобібліографія до 80-річчя. К., 2001;
   Google Scholar Internet
3. Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство: Зб. наук. пр. до 90-річчя з дня народж. К., 2012.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю