Менґін Освальд

Визначення і загальна характеристика

МЕ́НҐІН Освальд (Menghin Oswald; 19. 04. 1888, м. Мерано, Австро-Угорщина, нині Італія — 29. 11. 1973, Буенос-Айрес) — ав­стрійський етно­граф і археолог. 1910 закін. Віден. університет, де 1913 здобув докторат і від­тоді працював: від 1918 — проф., від 1922 — завідувач кафедри первіс. археології, водночас 1928–29 — декан істор. ф-ту, 1935–36 — ректор. Також очолював Віден. антропол. товариство. Ви­окремив баден. археол. культуру, дав назву культурі Лендель. За результатами дослідж. трипіл. культури ді­йшов висновку, що вона є укр., а її творцями були пращури українців. Приділяв увагу расовим пита­н­ням, зокрема наголошував на залежності культури від расових особливостей, хоча через власні реліг. пере­кона­н­ня (належав до катол. Церкви) не ставив одну расу вище іншої. У кн. «Geist und Blut» («Дух і кров», Ві­день, 1934) висловив думку про шкідливість спіл. прожива­н­ня з євреями та пропонував вирішити євр. пита­н­ня шляхом ви­гна­н­ня їх у Палестину. Після виходу книги декілька місяців очолював мін-во релігій і освіти в нацист. уряді Австрії, внаслідок чого 1945 інтернов. в амер. зоні окупації (внесений до списку воєн. злочинців). 1947 звільнений, емігрував до Арґентини. Був проф. Університетів Буенос-Айреса й Ла-Плати.

Пр.: Die ethnische Stellung der ostband­keramischen Kulturen. Tocharer und Hetti­­ter // Ювіл. зб. на пошану академік М. Грушевського. К., 1928; Bildung, Wissen­schaft und Leben. Wien, 1936; Drei Schüs­­seln Tiroler Knödel. Innsbruck, 1936; Bau­ernwelt. Berlin, 1937; Die vorgeschichtli­chen Funde Vorarlbergs. Baden; Wien, 1937; Väi­no Auer und die prähistorische For­schung in Fuegopatagonien. Helsinki, 1955; Die alte Heimat. Brixen, 1970.

Р. В. Пилипчук

Завантажити статтю