МЕНЦІ́НСЬКИЙ Осип (09. 11. 1901, с. Новосільці-Ґнєвош, нині Новосільці Під­карпат. воєводства, Польща — 06. 07. 1979, м. Перт, Австралія) — лікар, громадський діяч. Чоловік Марії-Ірени, батько Юрія-Бог­­дана Менцінських. Навч. в укр. гімназії в Пере­мишлі (нині Польща). Учасник Визв. змагань 1917–21 у складі УГА. Мед. студії завершив у Кеніґсберзі (нині Калінін­град, РФ, 1930). Нострифікував диплом у Краків. університеті (1933). Працював лікарем у Галичині. 1944 емігрував до Німеч­чини, 1945–49 пере­бував у таборі для пере­міщ. осіб у Батгорні. Від 1949 — в Австралії, був лікарем у пере­ходовому таборі ім­мі­грантів м. Кандердін. 1951 оселився в Перті, працював мед. лаборантом. Голова Укр. громади Зх. Австралії (1951–58), чл. Союзу геть­манців-державників, Укр. вільного козацтва, Ліги визволе­н­ня України. Засн. (1952) і диригент хору «Бандура», засн. і режисер драм. гуртка ім. Лесі Українки в Перті (1958–69).