Менчиць Володимир Амвросійович
МЕ́НЧИЦЬ Володимир Амвросійович (1837, містечко Вчорайше Сквир.пов. Київ. губ., нині село Ружин. р-ну Житомир. обл. — 16. 03. 1916, Київ) — фольклорист. Початк. освіту отримав удома. На поч. 1850-х рр. вступив до Київ. духов. семінарії, а після її закін. — до Київ. духов. академії, яку через хворобу змушений був залишити. Багато подорожував в Україні й за кордоном, зокрема в Австро-Угорщині та Німеччині. Записував пісні, перекази, легенди, казки та ін. народозн. матеріали. Деякий час мешкав у С.-Петербурзі, де познайомився з М. Костомаровим, П. Кулішем, Я. Кухаренком та ін., згодом — у м. Катеринослав (нині Дніпро) та Єлисаветград (нині Кропивницький), від 1890-х рр.– у Києві. Влас. коштом відкрив декілька книгарень і безкошт. б-к у Херсоні, Миколаєві та Єлисаветграді. Товаришував із І. Карпенком-Карим, П. Саксаганським, М. Садовським та ін. діячами укр. культури. Збирав усну нар. творчість, деякий час під керівництвом В. Антоновича та М. Драгоманова. Його праці були надруковані у кн. «Малорусские народные предания и рассказы» (К., 1876), яку впорядкував і видав М. Драгоманов (М. належать 62 із 400 записів). У Інституті рукопису НБУВ зберігається його рукопис «Сборник этнографических материалов» з помітками на полях і деякими правками в тексті, зробленими А. Кримським.
Рекомендована література
- В. А. Менчиц (Некролог) // Киев. мысль. 1916, 20 марта;
- Стеценко Л. В. А. Менчиць (До 50-річчя з дня смерті) // НТЕ. 1966. № 2;
- Його ж. Забута сторінка минулого // Дніпро. 1967. № 3.