Меньшиков Ігор Іванович

Визначення і загальна характеристика

МЕ́НЬШИКОВ Ігор Іванович (29. 07. 1937, с. Велика Уря Краснояр. краю, РФ) — мово­знавець. Доктор філологічних наук (1981), професор (1983). Закін. Дні­проп. університет (нині Дні­про, 1961), де від­тоді й працює: 1987–2002 — декан філол. ф-ту, водночас 1990–2004 — зав., від 2004 — професор кафедри заг. та словʼян. мово­знавства. Наукові дослідже­н­ня: структурна й прикладна лінгвістика, граматика, лексикологія і стилістика укр., рос. та герман. мов. За­пропонував ме­­тодику ви­значе­н­ня динаміки словника мови за ступ. лексич. різномані­т­тя від­повід. текс­тів і встановив осн. закономірності кількіс. змін у словник. складі укр. та рос. мов у 16–20 ст.; об­ґрунтував принципи побудови синтезуючих тезаурусів — нового типу словників, які дають змогу зна­йти слово за його дефініцією, а також за описом від­повід. предмета чи явища.

Пр.: Спроба за­стосува­н­ня статистичних методів у діахронічній лексикології // Мово­знавство. 1969. № 3; Модель контаминирован­ных образов в синтаксисе. Дн., 1972; Поэтическое слово Пушкина. Словарь лексических компонентов атрибутивных кон­струкций. Дн., 1999 (спів­­авт.); Курс лекций по основам информатики и прикладной лингвистики: Учеб. пособ. Дн., 2007; Из­бран­ные труды по лингвистике. Дн., 2012.

О. К. Куварова

Завантажити статтю