Меньшиков Ігор Іванович
МЕ́НЬШИКОВ Ігор Іванович (29. 07. 1937, с. Велика Уря Краснояр. краю, РФ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1981), професор (1983). Закін. Дніпроп. університет (нині Дніпро, 1961), де відтоді й працює: 1987–2002 — декан філол. ф-ту, водночас 1990–2004 — зав., від 2004 — професор кафедри заг. та слов’ян. мовознавства. Наукові дослідження: структурна й прикладна лінгвістика, граматика, лексикологія і стилістика укр., рос. та герман. мов. Запропонував методику визначення динаміки словника мови за ступ. лексич. різноманіття відповід. текстів і встановив осн. закономірності кількіс. змін у словник. складі укр. та рос. мов у 16–20 ст.; обґрунтував принципи побудови синтезуючих тезаурусів — нового типу словників, які дають змогу знайти слово за його дефініцією, а також за описом відповід. предмета чи явища.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Спроба застосування статистичних методів у діахронічній лексикології // Мовознавство. 1969. № 3; Модель контаминированных образов в синтаксисе. Дн., 1972; Поэтическое слово Пушкина. Словарь лексических компонентов атрибутивных конструкций. Дн., 1999 (співавт.); Курс лекций по основам информатики и прикладной лингвистики: Учеб. пособ. Дн., 2007; Избранные труды по лингвистике. Дн., 2012.
Завантажити статтю
Людина 
